Скласти план(складний) Ми живемо в еру цифрових технологій і загального захоплення різними новомодними гаджетами. Комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон — пристосування, які є в будинку у кожного. Замість телефону всі ми сьогодні користуємося смартфоном, який об’єднує в собі також функції фотоапарата. Це дуже зручно, оскільки зробити фотографію, у тому числі селфі, можна практично в будь-який момент. Виникає питання: чи зможуть селфі згодом замінити сімейні фотографії?
Як відомо, селфі — це фотографія себе, зроблена фронтальною камерою смартфона з витягнутої руки. Дійсно, цей різновид автопортрета зараз дуже популярний. Ми можемо переконатися в цьому, якщо увійдемо в будь-яку соціальну мережу. Особливо багато їх в «Інстаграмі» — додатку для обміну фотографіями та відеозаписами. Втім, користувачі публікують там і сімейні фотографії, і знімки природи, й інші об’єкти або моменти життя.
Чи є підстави вважати, що з часом всюди будуть лише одні селфі? На мій погляд, немає. У підтвердження моєї думки можна навести такі аргументи. По-перше, вже зараз хто хоче робити селфі, надаючи перевагу цьому виду фотографії, той його робить. У продажу є допоміжний пристрій для виконання селфі — монопод, тобто палиця для селфі, а сам смартфон облаштований фронтальною камерою. По-друге, сім’я завжди була, є й буде найвищою цінністю, найбільшим багатством людини. Адже створення сім’ї виходить з потреби в продовженні роду — базової людської потреби. Члени сім’ї — найрідніші й найближчі люди один для одного, адже їх об’єднує кровний зв’язок. Отже, любов до матері, батька, братів і сестер безумовна. Ми завжди раді рідним людям, а значить, хочемо бачити їх і на фотографіях.
Таким чином, якщо людина не є закінченим егоїстом, який зациклений лише на собі, його колекція сімейних фотографій завжди перевищує кількість знімків селфі. Винятком є фотомоделі, блогери та люди подібних професій, робота яких полягає у позуванні на камеру.
Отже, я впевнена, що селфі ніколи не замінять сімейні фотографії. Людям приємно фотографувати членів своєї сім’ї, тож вони завжди прагнутимуть до того, щоб зберегти пам’ять про них на знімках. Хоча, звісно, бувають і винятки у вигляді окремих самозакоханих особистостей, схиблених на селфі, і вони будуть завжди.
Прийшла весна iз кобзою в руках. Спiвуча i весела. Повiяла вона на дерева i кущi зеленим тихим вiтерцем i заспiвала. Вона спiвала про щастя i радiсть, про духмяний вiтер, трави i квiти. Вона спiвала тисячами струмкiв, щебетом ластiвок, тьохканням солов’їв, куванням зозулi, шелестом дерев i трав, дзижчанням бджiлок.
А небо було блакитне-блакитне. То весна розкидала свої голубi стрiчки над квiтучими садами, лiсами i зеленими полями.
Ось пролетiла ластiвка. Вона трiпоче крилами, як рушниками. Пташка теж радiє чарiвницi.
А весна спiває ще голоснiше i голоснiше. I все ожило i зацвiло яблунево-вишневим цвiтом. Тихо шумiли гаї, весело щебетали пташки, а менi було радiсно i хотiлося спiвати пiсню весни-чарiвницi.
Объяснение: