Скласти речення з фразеологізмом годувати жданиками

Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.
Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.

Народна мудрість говорить: «Щоб справжньою людиною стати, тре
ба добре працювати» . Отже, праця — це першооснова людського життя,
яка створила людину. А тому, мені здається, без праці немає справжньої
людини.
Над великою силою праці я задумався ще в дитинстві. А до
мені в цьому казка «Дідова дочка і бабина дочка» . Дідова дочка виросла
у праці. Праця зробила її лагідною, людяною. А бабина дочка — нероба,
ледача, за що і була покарана. І тоді я прийшов до висновку: щоб чогось
досягти, треба працювати.
Побажання синові вирости справжньою людиною звучить у поезії
М. Рильського «Синові». Батько хоче, щоб його син виріс справжньою
людиною: чесною, працьовитою, чуйною, люблячою, вірним слову і обо
в’язку