Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
1)Означено-особові:Сьогодні не принесу тобі нічого! 2)Неозначено-особові:Про вибори сперечалися на всіх майданчиках або По телебаченню повідомили про чергову перемогу наших біатлоністів. 3)Безособові:Мене враз обдало жаром або У селі світає або В садку пахучо й тепло 4)Узагальнено-особові: Дарованому коневі в зуби не дивляться або Як постелеш,так і виспишся 5)Інфінитивні: Як тебе не любити ,Києве мій! або Вам прочитати чи записатии ? або Отак розкрити б крила та й полетіти. 6)Номінативеі:Добрий дощ.І добра вість. Синтаксичний розбір легко,там все вже написано(вони нічим не ускладнені)
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
2)Неозначено-особові:Про вибори сперечалися на всіх майданчиках або По телебаченню повідомили про чергову перемогу наших біатлоністів.
3)Безособові:Мене враз обдало жаром або У селі світає або В садку пахучо й тепло
4)Узагальнено-особові: Дарованому коневі в зуби не дивляться або Як постелеш,так і виспишся
5)Інфінитивні: Як тебе не любити ,Києве мій! або Вам прочитати чи записатии ? або Отак розкрити б крила та й полетіти.
6)Номінативеі:Добрий дощ.І добра вість.
Синтаксичний розбір легко,там все вже написано(вони нічим не ускладнені)