Ясної літньої ночі, дивлячись у зоряне небо, людина мимоволі завмирає перед величчю та красою космосу. справжня глибина неба доступна людині саме вночі, коли незліченні розсипи зірок, загадкові і далекі, сяють у темряві.з давніх-давен людина намагалася пояснити, що там за хмарами, чому сяють зірки, чому вони з неба. світ над головою людини постає величезним і вимагає вивчення, як і світ під його ногами.більшість древніх вважали космос за божество, давали власні імена планетам та зіркам. люди будували гіпотези про те, який він, цей небесний світ. вони намагалися пояснити небесний устрій таким же чином, як і земний. вони наділяли людським якостями небесні тіла, їм здавалося, що все на світі крутиться навколо землі.так, зараз нам смішними версії про пласку землю, черепаху та трьох слонів. сьогодні ми знаємо і про місце нашої землі у сонячній системі, і про всі її планети. вчені-астрономи можуть зазирнути за далекі мільйони світових років, знають, звідки беруться комети та метеорити. ба, більше, вже не секрет, як утворюються зірки й планети та як вони вмирають.вже навіть почали реалізовувати програму освоєння сусідніх планет. пам’ятаєте, як за набором добровольців до космічної програми освоєння марсу mars one слідкував весь світ? незважаючи на те, що можливості повернутися не буде, стати першопрохідцями захотіло більше десяти тисяч людей. думаю, що це тільки початок космічно одіссеї людства.і хто знає, можливо через деякий час людина зможе літати у відпустку до іншої планети з такою ж легкістю, як і до іншої держави.