Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою.
Я люблю такі зимові ранки, вони дарують мені натхнення.
Казка — багатюща народна спадщина, яку створили люди. Виникли казки ще в первісному суспільстві і протягом тисячоліть передавались усно від покоління до покоління. Записувати казки почали років двісті тому. Вони засвідчують, як жив народ, до чого прагнув, яких висот людського духу досягав. Позитивний герой казки — ідеал, на який мають рівнятися люди. Він завжди чесний, справедливий, працьовитий, наділений розумом і богатирською силою. Герой казки долає найтяжчі випробування, перемагає злих і жорстоких ворогів. Сміливі і сильні, відважні і непереможні, добрі і великодушні, вони вчать співпереживати, виховують благородство і великодушність.
Я знаю, що в світі немає ні Баби-Яги, ні Кощія Безсмертного, ні Царівни-Жаби. Та ні образи допомагають краще зрозуміти навколишній світ, розрізняти такі поняття, як добро і зло, правда і кривда, нечесність і справедливість. Розумію слова Івана Франка, який сказав: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідали казки, не забудете ніколи».
Відповідь:
Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою.
Я люблю такі зимові ранки, вони дарують мені натхнення.
Пояснення:
Казка – мистецька перлина народної творчості
Казка — багатюща народна спадщина, яку створили люди. Виникли казки ще в первісному суспільстві і протягом тисячоліть передавались усно від покоління до покоління. Записувати казки почали років двісті тому. Вони засвідчують, як жив народ, до чого прагнув, яких висот людського духу досягав. Позитивний герой казки — ідеал, на який мають рівнятися люди. Він завжди чесний, справедливий, працьовитий, наділений розумом і богатирською силою. Герой казки долає найтяжчі випробування, перемагає злих і жорстоких ворогів. Сміливі і сильні, відважні і непереможні, добрі і великодушні, вони вчать співпереживати, виховують благородство і великодушність.
Я знаю, що в світі немає ні Баби-Яги, ні Кощія Безсмертного, ні Царівни-Жаби. Та ні образи допомагають краще зрозуміти навколишній світ, розрізняти такі поняття, як добро і зло, правда і кривда, нечесність і справедливість. Розумію слова Івана Франка, який сказав: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідали казки, не забудете ніколи».