Ось і прийшла холодна і сніжна зима. Все вкрито білим пухнастим килимом. Мені і моїм друзям дуже подобається гуляти, грати на вулиці.Якщо змерзнемо, розійдемось по домівках. Вдома тепло, приємно сидіти біля вікна і дивитись на білі дерева.Ось на моє вікно сіла синиця. Вона така маленька, їй, мабуть, дуже холодно. А що вона може зараз їсти? Все ж вкрито снігом. Треба взяти якогось зерна, посипати на землю, на вікно. Але все знов завалить снігом. Треба зробити годівницю. Таку маленьку хатинку з фанери, обов'язково з дахом, щоб сніг не засипав хліб та зерно. І повісити на дерево недалеко від мого дому. Ранком піду до школи — насиплю свіжого корму.
Дівчата йшли співаючи.
На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.
Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.
Курликаючи, журавлі пролетіли над селом.
Не спитавши броду, не лізь у воду .
Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці
Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.
Повернувшись додому, уже зайшло сонце.
Соромлячись, сміючись і закриваючись рукавом, Максим поривався сховатись за хлопців.
Він друкував, поспішаючи з усієї сили, невідкладні документи.