1) У нас багато знань. За до книг ми поринаємо в інший світ - світ фантазій, інтриг, знань, сміху, добра чи зла. Часом книги відкривають нам те, що ми не знаємо, про що навіть не підозрюємо: таємниці океану або космосу, будова рослин або щонайменшої клітини. Книги розвивають нашу мову. З їх до ми вчимося читати і писати. Всі повинні читати книги, щоб більше знати, накопичувати досвід, відточувати майстерність в тій чи іншій професії. А щоб передати це майбутнім поколінням, існують розумні, добрі хороші книги. Тому ми повинні берегти книги.
2) Існує безліч книг: підручники, довідники, художня література. Книга - це джерело знань. З книг ми дізнаємося багато цікавого і повчального. Є давні книги, які були знайдені археологами. Такі книги є цінними, особливо для істориків. Їх потрібно берегти, щоб люди в майбутньому могли дізнатися свою історію, культуру, літературу.
Книга може бути й розвагою. Всі ми дуже любимо казки і фантастичні оповідання.
З книгами треба поводитися дуже обережно: не рвати, не загинати листи, а користуватися закладкою, не писати на книжкових аркушах ручкою. Позначки треба робити олівцем, а потім стирати їх, щоб вони не заважали іншим читачам. Картон та папір роблять з дерева. Якщо ми будемо берегти книги, то збережемо ліс і красу нашої Землі.
Усіх нас з дитинства вчили, що брехати недобре. Але чому, докладно й не пояснили. Що таке чесність і чому вона так високо цінується – я довго роздумував над цим. І зрозумів, що коли люди брешуть, у них на це бувають різні причини, іноді навіть поважні. А якщо людина може дозволити собі бути чесним, значить, йому нема чого соромитися своїх вчинків або думок.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту.
Мені здається, трапляються випадки, коли чесність може нашкодити. Таке буває, коли людина дуже прямолінійно і чесно висловлює свою думку там, де вона не єдино вірна. Наприклад, у мене є кросівки, які я дуже люблю, а мій хороший друг чесно говорить, що вони йому зовсім не подобаються, і він би в життя такі не купив. Адже смаки різняться, і краще не говорити погано про те, що комусь дуже до душі, адже цим можна образити людину. Або, наприклад, чесність буває зайвою, коли людей не хочуть засмучувати без реальної необхідності.
Я вважаю, що брехати погано не тільки з точки зору етики, але й тому, що твоя брехня завжди розкриється і завдасть шкоду тобі самому. Наприклад, ти збрехав, що сам зробив домашнє завдання, а не списав у товариша. Але коли тебе викликають до дошки і задають вирішити аналогічне завдання, всі розуміють, що ти не готувався до заняття.
Людина найчастіше бреше, щоб виглядати краще, ніж вона є насправді. Є чудовий вислів французького філософа й письменника А. Камю «Вільний той, хто не може брехати». Адже якщо ти нечесний з іншими, значить, є щось у тобі, чого ти соромишся. І якщо ти брешеш, що на літніх канікулах був в Америці, то швидше за все просто хочеш привернути до себе увагу, але не можеш розповісти про себе нічого цікавого, а вигадуєш небилиці. Мені здається, краще чесно собі в цьому зізнатися та зайнятися тим, що тобі цікаво і знайти однодумців, які гідно оцінять тебе.
Головні переваги чесної людини – те, що їй довіряють, і те, що вона може бути самою собою. Тому я поважаю чесних людей та намагаюся сам бути таким.
Объяснение:
1) У нас багато знань. За до книг ми поринаємо в інший світ - світ фантазій, інтриг, знань, сміху, добра чи зла. Часом книги відкривають нам те, що ми не знаємо, про що навіть не підозрюємо: таємниці океану або космосу, будова рослин або щонайменшої клітини. Книги розвивають нашу мову. З їх до ми вчимося читати і писати. Всі повинні читати книги, щоб більше знати, накопичувати досвід, відточувати майстерність в тій чи іншій професії. А щоб передати це майбутнім поколінням, існують розумні, добрі хороші книги. Тому ми повинні берегти книги.
2) Існує безліч книг: підручники, довідники, художня література. Книга - це джерело знань. З книг ми дізнаємося багато цікавого і повчального. Є давні книги, які були знайдені археологами. Такі книги є цінними, особливо для істориків. Їх потрібно берегти, щоб люди в майбутньому могли дізнатися свою історію, культуру, літературу.
Книга може бути й розвагою. Всі ми дуже любимо казки і фантастичні оповідання.
З книгами треба поводитися дуже обережно: не рвати, не загинати листи, а користуватися закладкою, не писати на книжкових аркушах ручкою. Позначки треба робити олівцем, а потім стирати їх, щоб вони не заважали іншим читачам. Картон та папір роблять з дерева. Якщо ми будемо берегти книги, то збережемо ліс і красу нашої Землі.
Відповідь:
Пояснення:
Твір про чесність
Усіх нас з дитинства вчили, що брехати недобре. Але чому, докладно й не пояснили. Що таке чесність і чому вона так високо цінується – я довго роздумував над цим. І зрозумів, що коли люди брешуть, у них на це бувають різні причини, іноді навіть поважні. А якщо людина може дозволити собі бути чесним, значить, йому нема чого соромитися своїх вчинків або думок.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту.
Мені здається, трапляються випадки, коли чесність може нашкодити. Таке буває, коли людина дуже прямолінійно і чесно висловлює свою думку там, де вона не єдино вірна. Наприклад, у мене є кросівки, які я дуже люблю, а мій хороший друг чесно говорить, що вони йому зовсім не подобаються, і він би в життя такі не купив. Адже смаки різняться, і краще не говорити погано про те, що комусь дуже до душі, адже цим можна образити людину. Або, наприклад, чесність буває зайвою, коли людей не хочуть засмучувати без реальної необхідності.
Я вважаю, що брехати погано не тільки з точки зору етики, але й тому, що твоя брехня завжди розкриється і завдасть шкоду тобі самому. Наприклад, ти збрехав, що сам зробив домашнє завдання, а не списав у товариша. Але коли тебе викликають до дошки і задають вирішити аналогічне завдання, всі розуміють, що ти не готувався до заняття.
Людина найчастіше бреше, щоб виглядати краще, ніж вона є насправді. Є чудовий вислів французького філософа й письменника А. Камю «Вільний той, хто не може брехати». Адже якщо ти нечесний з іншими, значить, є щось у тобі, чого ти соромишся. І якщо ти брешеш, що на літніх канікулах був в Америці, то швидше за все просто хочеш привернути до себе увагу, але не можеш розповісти про себе нічого цікавого, а вигадуєш небилиці. Мені здається, краще чесно собі в цьому зізнатися та зайнятися тим, що тобі цікаво і знайти однодумців, які гідно оцінять тебе.
Головні переваги чесної людини – те, що їй довіряють, і те, що вона може бути самою собою. Тому я поважаю чесних людей та намагаюся сам бути таким.