Як ви вважаєте, яка людина щасливіша: та, в якої щира посмішка і ясний погляд, чи та, яка посійно нахмурена і поза власними проблемами нічого і нікого не помічає? Той, хто посміхається, легше йде по життю. Посмішка може створити справжнє диво! Чи часто ми це робимо? По-доброму, щиро, весело? Виховання, конкретні ситуації, вдавані й реальні докори інших людей не дають нам на це права: "Недоречно! Неінтелігентно! Не час!". Дивний і водночас якийсь інтригуючий вигляд має людина, яка йде вулицею й чомусь усміхається. А якщо вона ще й пісню співає, то зустрічні від неї просто сахаються. Якщо ж очі усміхненої людини горять любов'ю, і при цьому її поведінка не принижує, не ображає присутніх, ні на кого не "давить", то вона сприймається схвально. І навіть викликає у перехожих усмішку у відповідь.
Мені дуже подобаються байки відомого українського письменника Леоніда Глібова, але найкращим його твором я вважаю «Синицю». Це моя улюблена байка.
Мова в ній іде про те, як Синиця скрізь розпустила чутку, що підпалить море:
Що море буцімто згорить, —
Така, бач, є у неї сила.
Вітер розніс її слова всюди, навіть «за синє море». Оце так горе для всіх морських мешканців. Мерщій кинулися вони до берега рятувати своє життя і ховати майно.
Скільки назліталося птахів, скільки назбиралося звірів та людей — всім кортіло подивитися на диво. А деякі жінки ще й захопили з собою ложки, бо сподівалися, як море закипить, покуштувати небувалої страви:
Щоб юшки добре посьорбать,
Якої й зроду не сьорбали...
Автор підкреслює, що людям байдуже, що в когось трапилось нещастя, ці жінки приділяють увагу лише своїм інтересам.
Всі чекають, коли розпочнеться обіцяне видовище. То один, то
інший каже: «От-от уже почне кипіть...», «Ось цитьте, зараз запалає...*,
А море все собі гуляє,
І не кипить, і не горить.
А де ж Синиця? Зрозумівши, що нічого не вдалося, вона десь із сорому заховалася. Ото вже лаяли всі цю нікчему!
Тож недарма мудрі люди кажуть:
...ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
Подробнее: МОЯ УЛЮБЛЕНА БАЙКА Л. ГЛІБОВА - 6 клас - Українська мова та література - Сочинения | ЗНО
Мені дуже подобаються байки відомого українського письменника Леоніда Глібова, але найкращим його твором я вважаю «Синицю». Це моя улюблена байка.
Мова в ній іде про те, як Синиця скрізь розпустила чутку, що підпалить море:
Що море буцімто згорить, —
Така, бач, є у неї сила.
Вітер розніс її слова всюди, навіть «за синє море». Оце так горе для всіх морських мешканців. Мерщій кинулися вони до берега рятувати своє життя і ховати майно.
Скільки назліталося птахів, скільки назбиралося звірів та людей — всім кортіло подивитися на диво. А деякі жінки ще й захопили з собою ложки, бо сподівалися, як море закипить, покуштувати небувалої страви:
Щоб юшки добре посьорбать,
Якої й зроду не сьорбали...
Автор підкреслює, що людям байдуже, що в когось трапилось нещастя, ці жінки приділяють увагу лише своїм інтересам.
Всі чекають, коли розпочнеться обіцяне видовище. То один, то
інший каже: «От-от уже почне кипіть...», «Ось цитьте, зараз запалає...*,
А море все собі гуляє,
І не кипить, і не горить.
А де ж Синиця? Зрозумівши, що нічого не вдалося, вона десь із сорому заховалася. Ото вже лаяли всі цю нікчему!
Тож недарма мудрі люди кажуть:
...ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
Подробнее: МОЯ УЛЮБЛЕНА БАЙКА Л. ГЛІБОВА - 6 клас - Українська мова та література - Сочинения | ЗНО