Милосердя є найважливішим серед рис притаманних особистості, тому що воно визначає ставлення до людини всього суспільства. Тому милосердним потрібно бути завжди.
Милосердну людину завжди поважають і цінують, до неї теж проявляють те ставлення, з яким вона відноситься до інших. Милосердна людина ніколи не звжится на щось погане, тому що це може створити перешкоди на життєвому шляху інших.
Тому, на мою думку, милосердя - це моральне надбання, до якого люди прагнули з незапам"ятних часів і до наших днів. Тому потрібно використовувати цей скарб. Проявивши милосердя до інших, ти отримаєш його зворотньо в більшій мірі!
Пропоную скласти таку казку про лісову школу: Настав понеділок. Всі дітлахи лісу спішать до школи. Ось пролунав дзвоник. Вчителька Сова вже чекає своїх учнів. Лисичка з Зайчиком вже на місці. Лише Ведмедика немає. Вчителька вирішує почекати і бачить, що здалеку забігає Ведмедик. Вчителька питає: - Ведмедику, чому ти знову запізнився? Зараз же не зима, ще рано в сплячку впадати! - Вибачте, будь ласка. Просто я забув взяти з собою сніданок. А матуся вчора як раз зібрала для мене горщик з медом. - Сідай за парту та більше ніколи не запізнюйся! Ведмедик сів за парту, а вчителька почала урок української мови. Ведмедику було соромно, що він запізнився. Тому відтоді він весь час приходив на уроки вчасно.
Милосердя є найважливішим серед рис притаманних особистості, тому що воно визначає ставлення до людини всього суспільства. Тому милосердним потрібно бути завжди.
Милосердну людину завжди поважають і цінують, до неї теж проявляють те ставлення, з яким вона відноситься до інших. Милосердна людина ніколи не звжится на щось погане, тому що це може створити перешкоди на життєвому шляху інших.
Тому, на мою думку, милосердя - це моральне надбання, до якого люди прагнули з незапам"ятних часів і до наших днів. Тому потрібно використовувати цей скарб. Проявивши милосердя до інших, ти отримаєш його зворотньо в більшій мірі!
Настав понеділок. Всі дітлахи лісу спішать до школи. Ось пролунав дзвоник. Вчителька Сова вже чекає своїх учнів. Лисичка з Зайчиком вже на місці. Лише Ведмедика немає. Вчителька вирішує почекати і бачить, що здалеку забігає Ведмедик. Вчителька питає:
- Ведмедику, чому ти знову запізнився? Зараз же не зима, ще рано в сплячку впадати!
- Вибачте, будь ласка. Просто я забув взяти з собою сніданок. А матуся вчора як раз зібрала для мене горщик з медом.
- Сідай за парту та більше ніколи не запізнюйся!
Ведмедик сів за парту, а вчителька почала урок української мови. Ведмедику було соромно, що він запізнився. Тому відтоді він весь час приходив на уроки вчасно.