За мо вас на сімейне свято, перший день народження нашої доньки, до нашої родини. З нетерпінням чекаємо на вас у неділю, 25.02.2018 р. о 17:00 у нашому будинку. Будемо дуже раді вас побачити на нашому святі.
Ваша сестра Анна та Михайло.
Шановні Микита Іванович та Поліна Дмитрівна!
Дозвольте запросити вас на сімейне свято, перший день народження нашої доньки, до родини Чумаків. Будемо чекати на ваш візит у неділю, 25.02.2018 р. о 17:00 за адресою вул. Запорозька, буд. 10.
Було це вчора. Коли усі з класом поїхали на екскурсію. Михайлик взяли усе що потрібно і непотрібно. Він взяв чотири пари шкарпеток, дві палатки з мячем. А потім ще всі помітили, що він ще салат у банці взяв і багато бутербродів. Вчитель йому говорить
- Михайлику, навіщо ти взяв зі собою стільки багато речей?
- Щоб не бракувало, і в мяча ще поганяти з хлопцями.
А коли в усіх був відпочинок, Михайлик зїв усі харчі, бо думав що ще зостанеться.
Та марно, лише кілька родзинок залишилося. Через трохи часу клас знову сів на відпочинок, та Михайлику нічого було перекусити.Учитель подивився на нього, а він тільки
опустив голову і почервонів. Отак сталася історія.
Дорогі Олено та Сергій!
За мо вас на сімейне свято, перший день народження нашої доньки, до нашої родини. З нетерпінням чекаємо на вас у неділю, 25.02.2018 р. о 17:00 у нашому будинку. Будемо дуже раді вас побачити на нашому святі.
Ваша сестра Анна та Михайло.
Шановні Микита Іванович та Поліна Дмитрівна!
Дозвольте запросити вас на сімейне свято, перший день народження нашої доньки, до родини Чумаків. Будемо чекати на ваш візит у неділю, 25.02.2018 р. о 17:00 за адресою вул. Запорозька, буд. 10.
З нетерпінням чекаємо на вас!
З повагою, ваші сусіди Анна та Михайло.
Було це вчора. Коли усі з класом поїхали на екскурсію. Михайлик взяли усе що потрібно і непотрібно. Він взяв чотири пари шкарпеток, дві палатки з мячем. А потім ще всі помітили, що він ще салат у банці взяв і багато бутербродів. Вчитель йому говорить
- Михайлику, навіщо ти взяв зі собою стільки багато речей?
- Щоб не бракувало, і в мяча ще поганяти з хлопцями.
А коли в усіх був відпочинок, Михайлик зїв усі харчі, бо думав що ще зостанеться.
Та марно, лише кілька родзинок залишилося. Через трохи часу клас знову сів на відпочинок, та Михайлику нічого було перекусити.Учитель подивився на нього, а він тільки
опустив голову і почервонів. Отак сталася історія.