Чергування звуків — постійна і закономірна зміна їх у коренях і афіксах етимологічно споріднених слів та форм. Наприклад: стіл — столи, нести — носити, плести — заплітати, могти —помагати. В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне (фонетично не зумовлене). 1. Позиційне —це чергування, яке відбувається залежно від позиції звука в слові і зумовлюється фонетичними законами сучасної мови. Наприклад: лити —ли [е] ла; ле [и] ла. Тут звукове чергування: и — и [е] — е [и]. 2. Історичне — це чергування, успадковане із спільнослов'янської та давньоруської мов. Інші виникли в період формування фонетичної системи Української мови. Більшість чергувань голосних належить до історичних: а) чергування о — а: могти — помагати, горіти — згарище, схопити — хапати; б) чергування е — і: плести — заплітати, летіти — літати, мести — замітати;
в) чергування о — е — и з нулем звука: беру — брати, день —дня, ставок — ставка, дзвінок — дзвінка; г) чергування і — а: сідати — садити; д) чергування и — і: бити — бій, бий — бійка; е) чергування о, е — і: столи — стіл, семи — сім, печі — піч. Примітка. У коренях дієслів звук о чергується із звуком е, якщо маємо наступний наголошений суфікс -а-; -я- {котити — катати, скочити — скакати). Але деякі слова цьому правилу не підлягають: вимовити — вимовляти, простити — прощати.
ЧЕРГУВАННЯ О, Е З І Це чергування є специфічним для української мови. Фонеми о, е виступають найчастіше у відкритих складах, фонема і —в закритих. Наприклад: 1. У різних формах того самого слова: семи —сім, осені — осінь, гори — гір, мого — мій, радість — радості — радістю, ніч — ночі — ніччю, піч — печі — піччю, Канів — Канева, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова. 2. У словах одного кореня або спільної основи: воля — вільний, будова —будівельник, робота — робітник, нога — підніжжя. 3. При зміні початкового звука о на і з'являється протетичний приголосний звук в: овес — вівса, око — вічко. Примітка. У словах із звукосполученнями: -оро-, -оло-, -ере-, -еле- о, е в закритих складах не переходить в і. Наприклад: подорож, мороз, сторож, очерет, шелест, прибережний, перед, через, посередній та ін.
ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА При заміні слова голосні о, е в суфіксах випадають. Наприклад: садок — садка, день — дня, орел — орла, сон — сну.
Вважається що звички – це якась форма поведінки людини. Є як позитивні звички, так і негативні Корисні звички призводять до розвитку особистості, а шкідливі, навпаки, до її знищення. Важливо знати, що звички це річ стійка.Студентам особливо потрібно стежити за тим, щоб були присутні поруч тільки позитивні звички. Корисними звичками можуть бути завзято, прагнути пізнати все нове і якомога більше дізнатися, прагнення до фізичних вправ, прагнення до культурного проведення вільного часу, наприклад відвідування театру, читання книг.Всі ці заняття потроху збагачують людину знаннями він стає цікавим і починає самовдосконалюватися. Але, незважаючи на всю цю чистоту у студентів з’являються і шкідливі звички. Це збитий раціон харчування, нерегулярний сон, а також пропуски на заняттях або не виконання домашньої роботи. Найбільш шкідливі звички це, звичайно ж, куріння і розпивання алкогольних напоїв. Звички можуть запросто перерости в порок і надалі зіпсувати все життя людині.Лікарі нагадують, що ризик розвитку серцево судинних захворювань з’являється саме від куріння. Дуже шкідлива дія надає сигарета з нікотином. Коли припустимо, юний студент курить сигарету його судини розширюються і тим самим він може відчути що поліпшується його працездатність, але зовсім не на довго.Але після, якого, то періоду знову розумова працездатність знижується і з’являється знову потреба в сигареті. Також для чоловіків куріння не дуже позитивно, адже якщо курити тривалий час це призводить до поганої роботи секреції. Все частіше виділяється в кров адреналін, підвищується артеріальний тиск, що призводить до порушення биття .Тому краще відповідати за свою кожну сигарету.Ви просто маєте зрозуміти все шкідливе,яке вживаєте під час наприклад куріння лише одної сигарети.Остерігайтесь шкідливих звичок.
В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне (фонетично не зумовлене).
1. Позиційне —це чергування, яке відбувається залежно від позиції звука в слові і зумовлюється фонетичними законами сучасної мови. Наприклад: лити —ли [е] ла; ле [и] ла. Тут звукове чергування: и — и [е] — е [и].
2. Історичне — це чергування, успадковане із спільнослов'янської та давньоруської мов.
Інші виникли в період формування фонетичної системи Української мови. Більшість чергувань голосних належить до історичних:
а) чергування о — а: могти — помагати, горіти — згарище, схопити — хапати;
б) чергування е — і: плести — заплітати, летіти — літати, мести — замітати;
в) чергування о — е — и з нулем звука: беру — брати, день —дня, ставок — ставка, дзвінок — дзвінка;
г) чергування і — а: сідати — садити;
д) чергування и — і: бити — бій, бий — бійка;
е) чергування о, е — і: столи — стіл, семи — сім, печі — піч.
Примітка. У коренях дієслів звук о чергується із звуком е, якщо маємо наступний наголошений суфікс -а-; -я- {котити — катати, скочити — скакати). Але деякі слова цьому правилу не підлягають: вимовити — вимовляти, простити — прощати.
ЧЕРГУВАННЯ О, Е З І
Це чергування є специфічним для української мови. Фонеми о, е виступають найчастіше у відкритих складах, фонема і —в закритих. Наприклад:
1. У різних формах того самого слова: семи —сім, осені — осінь, гори — гір, мого — мій, радість — радості — радістю, ніч — ночі — ніччю, піч — печі — піччю, Канів — Канева, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова.
2. У словах одного кореня або спільної основи: воля — вільний, будова —будівельник, робота — робітник, нога — підніжжя.
3. При зміні початкового звука о на і з'являється протетичний приголосний звук в: овес — вівса, око — вічко.
Примітка. У словах із звукосполученнями: -оро-, -оло-, -ере-, -еле- о, е в закритих складах не переходить в і.
Наприклад: подорож, мороз, сторож, очерет, шелест, прибережний, перед, через, посередній та ін.
ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА
При заміні слова голосні о, е в суфіксах випадають. Наприклад: садок — садка, день — дня, орел — орла, сон — сну.