Щире серце дідуся якось,я поїхала до свого старенького,щирого,а іноді суворого дідуся. там зустріла маленьке кошеня,яке було замурзане і все грязне.мабудь воно було бездомне.взяла на руки,принесла до дідуся.а він лише всміхнувся і промовив: яке чудове кошеня! не розумію,як його можна було викинути на вулицю? потім дідусь взяв маленьке,пухнасте чудо і поніс в вану і почав мити,я здивувалася,бо не очікувала,що дідуся сам піде прибирати маленького кошеня.підійшла до нього і почала .коли ми закінчили,дідусь залишив його у себе і дав кличку-мурзік,бо весь час мурчав,коли його ласкали.ось таке у мого дідуся добре серце!
Я знаю життя з усіх боків і тих, що завжди не задоволені чимось – і в будь-якій ситуації починають тривожитися. Гонта з ЗалізнякоЙтрубки закурили. Страшно закурили . Йдуть та й ідуть, чорні, похилі, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі... Йдуть і зникають у сірій безвісті (М. Коцюбинський Ми скликали зібрання виборців і він представлявся виборцям. Промовляв (І. Франко). Я старий чоловік. Бідний чоловік (І. Франко). На Чубинського напав тепер страх. Ганебний, підлий страх (О. Довженко Уже й час літній настав, спека стоїть нестерпна, а тут в холодочку ми сидимо і згадуємо, а ви…( А москалі їй назустріч, Як один, верхами Все, що на умі, то й на язиці Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеть- ся когось Купив уранці два тюльпани, один віддав тобі .
Йдуть та й ідуть, чорні, похилі, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі... Йдуть і зникають у сірій безвісті (М. Коцюбинський
Ми скликали зібрання виборців і він представлявся виборцям. Промовляв (І. Франко). Я старий чоловік. Бідний чоловік (І. Франко). На Чубинського напав тепер страх. Ганебний, підлий страх (О. Довженко
Уже й час літній настав, спека стоїть нестерпна, а тут в холодочку ми сидимо і згадуємо, а ви…(
А москалі їй назустріч, Як один, верхами
Все, що на умі, то й на язиці
Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеть- ся когось
Купив уранці два тюльпани, один віддав тобі .