Хто літом працює, взимку не голодує Українські народні вислови - справжній скарб мудрості поколінь. Один з таких висловів - "Хто літом працює, взимку не голодує". Нескладно здогадатися, що безвісний автор цього вислову був селянином. Адже саме для селянина дуже важливо було не гаяти часу навесні і влітку, щоб виростити добрий врожай. Як то кажуть, "весняний день рік годує". Літній - також. У цьому полягає дуже глибока селянська мудрість: є пора, коли треба працювати, хочеш ти цього чи ні. Для селян така пора - весна й літо. Той, хто працює старанно, буде ситий узимку, коли не буде робіт у полі. А той, хто ледарював, коли усі інші працювали, буде сидіти у хаті голодний.
Дістанеться (перепаде, буде) на горіхи (кислички, бублики, кабачки) кому і безос. Усталене словосполучення (фразеологізм). Ужиток: як самостійна фраза. Семантичні властивостіРедагувати ЗначенняРедагувати 1.Хто-небудь буде покараний за якусь провину. ◆ — Іди сюди, волоцюго..! З тебе все лихо встає. Іди й ти (Василю) за нами. І тобі дістанеться на горіхи, — сказав він Панас Мирний ◆ Він, замість олії, підлив гасу — переплутав пляшки. Дісталося на горіхи. В. Минко ◆ — Це вірно,— підтримав інший селянин.— Бува Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички. Л. Юхвід ◆ Я й мамі не казав за гадюку, бо знав, що мені б досталось би на бублики. І. Нечуй-Левицький 2.Попадати, діставатися від когось за якусь провину. ◆ Звісно, найбільше при тих переговорах перепадало на горіхи старому Трацькому. І. Франко ◆ Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й буде тобі на горіхи… Панас Мирний ◆ Іноді мені обридала служба, і я кидав все і завіювався куди-небудь в повіт тижнів на два і більше; часом сходило це мені з рук, а часом перепадало на кабачки. Збірник про М. Кропивницького СинонімиРедагувати 1.Дістане пам'яткового хто 2.Боком (рогом) вилізе кому. 3.Почастую (почастуєм) тим чаєм, що ворота підпираєм.
Українські народні вислови - справжній скарб мудрості поколінь. Один з таких висловів - "Хто літом працює, взимку не голодує". Нескладно здогадатися, що безвісний автор цього вислову був селянином. Адже саме для селянина дуже важливо було не гаяти часу навесні і влітку, щоб виростити добрий врожай. Як то кажуть, "весняний день рік годує". Літній - також.
У цьому полягає дуже глибока селянська мудрість: є пора, коли треба працювати, хочеш ти цього чи ні. Для селян така пора - весна й літо. Той, хто працює старанно, буде ситий узимку, коли не буде робіт у полі. А той, хто ледарював, коли усі інші працювали, буде сидіти у хаті голодний.