1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).
2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).
4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Осінь майбуть найкрасивіша пора року. Усі дерева міняються і становляться унікальними особистостями. Так, так, саме особистостями. Адже кожне дерево різне, як і людина. Але найкраща осінь у лісі. Тут можно мобачити розмову дерев. Як гарно падае пожовкле листя... Можно просто зупинитись, підняти голову і дивитись угору. Небо голубе-голубе, воно ледь видніється серед жовто листя. А ось, дивись, ще зелений листочок! Він вирішив зовсім виділитсь з цієї жовтої чудової картини і показати свій особистий характер. Можна так проводити години.. Ходити між дерев и збирати жовті, червоні, зелені листя, аби запам'ятати цю пору року назавжди.
Відповідь:
1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).
2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).
4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Осінь майбуть найкрасивіша пора року. Усі дерева міняються і становляться унікальними особистостями. Так, так, саме особистостями. Адже кожне дерево різне, як і людина.
Але найкраща осінь у лісі. Тут можно мобачити розмову дерев. Як гарно падае пожовкле листя... Можно просто зупинитись, підняти голову і дивитись угору. Небо голубе-голубе, воно ледь видніється серед жовто листя. А ось, дивись, ще зелений листочок! Він вирішив зовсім виділитсь з цієї жовтої чудової картини і показати свій особистий характер. Можна так проводити години.. Ходити між дерев и збирати жовті, червоні, зелені листя, аби запам'ятати цю пору року назавжди.