Це велика тварина і дуже хижа. Час від часу він позіхав, гріючись під ласкавим сонцем. Тоді його паща відкривалась широко-широко, що ставало лячно. Шерсть світло-коричневого кольору. Мабуть, дуже тепла. Постава велична та горда. Навколо голови пишна грива, немов корона. Вона нагадує усім, що лев є царем звірів.
МАВПА
Нещодавно у зоопарку я бачила мавпу.
Тварина була велика. Пишна шерсть чорно-білого кольору звисала навколо. За до чіпких лап вона вправно висіла, стрибала з гілки на гілку у клітці. Зуби її великі, жовтого кольору.
Особливо смішили відвідувачів гримаси, що корчила мавпа.
Українська мова - красива мова. Вона милозвучна і наспівна. Нею написано безліч прекрасних віршів та пісень. Багато з них відомі в усьому світі.
Кожен народ, так само, як і українці, любить та шанує свою мову. Нема на світі поганих мов. Усі вони достойні любові та пошани, бо і красиві, і милозвучні. Послухайте італійську, іспанську, французьку, російську, іврит - чим вони поступаються українській мові? Нічим. Взагалі, благозвучність мови - річ виключно суб"єктивна. Рідна мова завжди буде для людини найблагозвучнішою. І сперечатися про це - марна справа.
ЛЕВ
Влітку я була у зоопарку. Там бачила лева.
Це велика тварина і дуже хижа. Час від часу він позіхав, гріючись під ласкавим сонцем. Тоді його паща відкривалась широко-широко, що ставало лячно. Шерсть світло-коричневого кольору. Мабуть, дуже тепла. Постава велична та горда. Навколо голови пишна грива, немов корона. Вона нагадує усім, що лев є царем звірів.
МАВПА
Нещодавно у зоопарку я бачила мавпу.
Тварина була велика. Пишна шерсть чорно-білого кольору звисала навколо. За до чіпких лап вона вправно висіла, стрибала з гілки на гілку у клітці. Зуби її великі, жовтого кольору.
Особливо смішили відвідувачів гримаси, що корчила мавпа.
Українська мова - красива мова. Вона милозвучна і наспівна. Нею написано безліч прекрасних віршів та пісень. Багато з них відомі в усьому світі.
Кожен народ, так само, як і українці, любить та шанує свою мову. Нема на світі поганих мов. Усі вони достойні любові та пошани, бо і красиві, і милозвучні. Послухайте італійську, іспанську, французьку, російську, іврит - чим вони поступаються українській мові? Нічим. Взагалі, благозвучність мови - річ виключно суб"єктивна. Рідна мова завжди буде для людини найблагозвучнішою. І сперечатися про це - марна справа.