МОВА — це сукупність засобів, які використовують для спілкування: звуки (фонетичні засоби); слова (лексичні засоби); форми слів (морфологічні засоби); словосполучення і речення (синтаксичні засоби).
МОВЛЕННЯ — це спілкування за до мови, тобто її мовних засобів(слів, словосполучень, речень, текстів).
Види мовлення: усне та писемне, монологічне та діалогічне.
Види мовленнєвої діяльності: сприйняття чужого мовлення (аудіювання та читання) і творення власного мовлення (говоріння та письмо).
Культура мовлення — це вміння правильно говорити і писати.
Володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти
Володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає.
Під час розмови
• потрібно: під час розмови дивитись на співрозмовника, вдумливо добирати слова; послідовно викладати думки; чітко, виразно вимовляти кожне слово; передавати голосом запитання, здивування, різні почуття; доводити свою думку до кінця, однією з важливих ознак культури усного мовлення є вживання слів із правильним наголосом (можна перевірити за словником).
• не можна: пропускати слова; викрикувати; розмахувати руками; вживати зайві та грубі слова; неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; залишати розповідь незакінченою.
Відповідь:
Пояснення:
1. Ради депутатів всіх рівнів є виборними органами влади.
В наш виборчий округ входять чотири райони міста.
2. Одна ділянка була виділена під посадку помідорів.
Виборча дільниця була розташована у школі.
3. Учні внесли свій особистий вклад в прибирання території.
Весь особовий склад військової частини вишикувався на площі.
4. Абонент не може прийняти ваш дзвінок.
Для відвідування басейну я купив місячний абонемент.
5. Ефект від впровадження нових технологій пока не оцінений.
Підсудний в момент скоєння злочину був у стані афекту.
6. Історична місія діалектичного матеріалізму полягає в розвитку суспільних наук.
Я почув добре меня знайому діалектну вимову мого товариша.
7. Я думаю, що запропонований план цілком реальний.
На полотні художника досить реалістично відтворенні події цієї битви.
8. Мій настрій перед екзаменом був досить оптимістичним.
В оранжереї створені оптимальні умови для квітів.
МОВА — це сукупність засобів, які використовують для спілкування: звуки (фонетичні засоби); слова (лексичні засоби); форми слів (морфологічні засоби); словосполучення і речення (синтаксичні засоби).
МОВЛЕННЯ — це спілкування за до мови, тобто її мовних засобів(слів, словосполучень, речень, текстів).
Види мовлення: усне та писемне, монологічне та діалогічне.
Види мовленнєвої діяльності: сприйняття чужого мовлення (аудіювання та читання) і творення власного мовлення (говоріння та письмо).
Культура мовлення — це вміння правильно говорити і писати.
Володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти
Володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає.
Під час розмови
• потрібно: під час розмови дивитись на співрозмовника, вдумливо добирати слова; послідовно викладати думки; чітко, виразно вимовляти кожне слово; передавати голосом запитання, здивування, різні почуття; доводити свою думку до кінця, однією з важливих ознак культури усного мовлення є вживання слів із правильним наголосом (можна перевірити за словником).
• не можна: пропускати слова; викрикувати; розмахувати руками; вживати зайві та грубі слова; неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; залишати розповідь незакінченою.