Сьогодні Запишіть речення, виправляючи помилки і розставляючи розділові знаки. Вкажіть, які відокремлені члени ЄВ реченнях, підкресліть їх. 1. Там седiла мати вдова та її син Санько хлопець років семи.
любовь и тревога сжимают сердце, потому что очень важно,
чтобы человек сумел сберечь для будущих поколений
таким же прекрасным этот голубой шар…
Космонавт Алексей Леонов
В современном обществе человек стал забывать о том, что планета Земля – это наш общий дом. Люди порой не замечают, какой вред они наносят природе своими действиями и поступками. Проблем, связанных с экологией нашей планеты, много. Но мне хотелось бы обозначить те, которые, на мой взгляд, являются более острыми.
Первая проблема – загрязнение окружающей среды промышленными отходами. По всему миру появляется очень много промышленных предприятий. Но, к сожалению, на многих из них не установлены очистительные приборы. Это приводит к тому, что в атмосферу попадают вредные вещества, а в реки выбрасываются отходы. По этой причине погибают растения, звери, птицы, рыба.
Вторая проблема – вырубка леса. В наше время увеличилась потребность человека в древесине. Общество нуждается в изделиях из дерева: в бумаге, мебели, строительных материалах. Люди не задумываются и вырубают дерево за деревом. Обширные территории, занятые лесом, начали сокращаться, и это приводит к изменению климата, измельчанию рек, исчезновению многих видов растений и животных.
Третья проблема - исчезновение редких видов животных. Многие виды редких животных исчезают по прихоти человека: за ценный мех и кожу платят хорошие деньги. Люди занимаются браконьерством и без сожаления истребляют тех животных, которых и так осталось очень мало. Неужели человек забыл о том, что мы должны заботиться о братьях наших меньших?
Все мы, независимо от возраста, можем нашей планете. Ведь это не так сложно: выбросить фантик в урну для мусора или посадить рядом с домом деревце. Каждый из нас несёт ответственность за огромную планету под названием Земля.
Твір по картині Трутовського «Шевченко з кобзою над Дніпром»
Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети: «Весільний викуп», «Побачення», «У місячну ніч» та інші. Це й не дивно враховуючи те, що дитинство майбутнього художника пройшло на Харківщині. Початкову освіту він отримав в одному з приватних харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем до Академії мистецтв, художник познайомився з Д. Григоровичем, Ф. Достоєвським. Незабутнє враження справили на нього твори М. В. Гоголя і Т. Г. Шевченка. Може, тому в його картинах так багато гоголівського та шевченківського. У 1850 році художник їде на Україну, і тут з’являються його найбільш відомі картини «Бандурист», «На церкву», «Лірник у селянській хаті». Так поступово розкривається душа України, її народу. Не дивно, що після численних побутових сюжетів з життя українського селянства художник приходить до думки зобразити Т. Г. Шевченка. Адже в образі великого поета втілена душа багатостраждального великого народу з древньою історією. Саме так ми сприймаємо картину «Т. Р. Шевченко з кобзою над Дніпром», написану в 1875 році.
На першому плані Т. Г. Шевченка. який сидить на старій колоді, задумливо нахиливши голову на кобзу. Які думки полонили його, може визріває новий задум поеми або легкого літального вірша — картини рідної природи? Сидить він на високій кручі, з якої відкривається широка панорама Дніпра з його пологими берегами, полів і садів його рідної України. Кожна травинка біля ніг великого поета промовляє до глядача знайомим пахощами рідної землі. Кольорова гама витримана в спокійних тонах зеленого, жовтого, рудуватого кольорів. Художник зобразив Т. Шевченка у звичайній селянській сорочці і штанях, на головах у поета шапка, яку носили чоловіки на Україні здавна. Він проста людина. Він один з тих простих людей, яких знав і любив, для яких працював і страждав усе життя. І разом з тим це людина могутнього інтелекту, якій доступне розуміння життя. Все це написано на його обличчі, не стільки огорченном, скільки задумливому. Його постать вражає природністю, величним спокоєм і гідністю.
Але вже другий погляд на картину дарує відчуття безмежного простору, представленого на другому плані. Там вдалині церква, а село, напевно, потонув у густих садах, які зеленню вкривають більшу частину Дніпровського берега. А там, ніби в туманному мареві пастельних тонів ховаються нові безмежні далі. Картина вражає величчю і спокоєм. Вона спонукає зрозуміти, яке багатство дісталося нам — наша велика земля, цей дивний безмежний світ і на ньому наша Україна, її культура та історія, уособленням якої є великий поет і мислитель землі нашої — Тарас Григорович Шевченко.
Відповідь:
Пояснення:
Когда смотришь из космоса на Землю,
любовь и тревога сжимают сердце, потому что очень важно,
чтобы человек сумел сберечь для будущих поколений
таким же прекрасным этот голубой шар…
Космонавт Алексей Леонов
В современном обществе человек стал забывать о том, что планета Земля – это наш общий дом. Люди порой не замечают, какой вред они наносят природе своими действиями и поступками. Проблем, связанных с экологией нашей планеты, много. Но мне хотелось бы обозначить те, которые, на мой взгляд, являются более острыми.
Первая проблема – загрязнение окружающей среды промышленными отходами. По всему миру появляется очень много промышленных предприятий. Но, к сожалению, на многих из них не установлены очистительные приборы. Это приводит к тому, что в атмосферу попадают вредные вещества, а в реки выбрасываются отходы. По этой причине погибают растения, звери, птицы, рыба.
Вторая проблема – вырубка леса. В наше время увеличилась потребность человека в древесине. Общество нуждается в изделиях из дерева: в бумаге, мебели, строительных материалах. Люди не задумываются и вырубают дерево за деревом. Обширные территории, занятые лесом, начали сокращаться, и это приводит к изменению климата, измельчанию рек, исчезновению многих видов растений и животных.
Третья проблема - исчезновение редких видов животных. Многие виды редких животных исчезают по прихоти человека: за ценный мех и кожу платят хорошие деньги. Люди занимаются браконьерством и без сожаления истребляют тех животных, которых и так осталось очень мало. Неужели человек забыл о том, что мы должны заботиться о братьях наших меньших?
Все мы, независимо от возраста, можем нашей планете. Ведь это не так сложно: выбросить фантик в урну для мусора или посадить рядом с домом деревце. Каждый из нас несёт ответственность за огромную планету под названием Земля.
Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети: «Весільний викуп», «Побачення», «У місячну ніч» та інші. Це й не дивно враховуючи те, що дитинство майбутнього художника пройшло на Харківщині. Початкову освіту він отримав в одному з приватних харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем до Академії мистецтв, художник познайомився з Д. Григоровичем, Ф. Достоєвським. Незабутнє враження справили на нього твори М. В. Гоголя і Т. Г. Шевченка. Може, тому в його картинах так багато гоголівського та шевченківського. У 1850 році художник їде на Україну, і тут з’являються його найбільш відомі картини «Бандурист», «На церкву», «Лірник у селянській хаті». Так поступово розкривається душа України, її народу. Не дивно, що після численних побутових сюжетів з життя українського селянства художник приходить до думки зобразити Т. Г. Шевченка. Адже в образі великого поета втілена душа багатостраждального великого народу з древньою історією. Саме так ми сприймаємо картину «Т. Р. Шевченко з кобзою над Дніпром», написану в 1875 році.
На першому плані Т. Г. Шевченка. який сидить на старій колоді, задумливо нахиливши голову на кобзу. Які думки полонили його, може визріває новий задум поеми або легкого літального вірша — картини рідної природи? Сидить він на високій кручі, з якої відкривається широка панорама Дніпра з його пологими берегами, полів і садів його рідної України. Кожна травинка біля ніг великого поета промовляє до глядача знайомим пахощами рідної землі. Кольорова гама витримана в спокійних тонах зеленого, жовтого, рудуватого кольорів. Художник зобразив Т. Шевченка у звичайній селянській сорочці і штанях, на головах у поета шапка, яку носили чоловіки на Україні здавна. Він проста людина. Він один з тих простих людей, яких знав і любив, для яких працював і страждав усе життя. І разом з тим це людина могутнього інтелекту, якій доступне розуміння життя. Все це написано на його обличчі, не стільки огорченном, скільки задумливому. Його постать вражає природністю, величним спокоєм і гідністю.
Але вже другий погляд на картину дарує відчуття безмежного простору, представленого на другому плані. Там вдалині церква, а село, напевно, потонув у густих садах, які зеленню вкривають більшу частину Дніпровського берега. А там, ніби в туманному мареві пастельних тонів ховаються нові безмежні далі. Картина вражає величчю і спокоєм. Вона спонукає зрозуміти, яке багатство дісталося нам — наша велика земля, цей дивний безмежний світ і на ньому наша Україна, її культура та історія, уособленням якої є великий поет і мислитель землі нашої — Тарас Григорович Шевченко.