Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на розкриття певних вад людського характеру або недоладностей у життя людей*.
Наприклад, у п’єсі І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” гумором сповнені діалоги дійових осіб, зокрема, намагання Мартина прищепити членам своєї родини дворянські риси:
Мартин. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?
Сатира – різке осміювання, критика всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється у перебільшено смішному вигляді*.
У поемі “Сон” саркастично-карикатурно подано образ цариці:
Цариця-небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога, Та ще, на лихо, сердешне Хита головою. Так оце-то та богиня! Лишенько з тобою. А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршемазам.
Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на розкриття певних вад людського характеру або недоладностей у життя людей*.
Наприклад, у п’єсі І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” гумором сповнені діалоги дійових осіб, зокрема, намагання Мартина прищепити членам своєї родини дворянські риси:
Мартин. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?
Сатира – різке осміювання, критика всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється у перебільшено смішному вигляді*.
У поемі “Сон” саркастично-карикатурно подано образ цариці:
Цариця-небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою.
Так оце-то та богиня!
Лишенько з тобою.
А я, дурний, не бачивши
Тебе, цяце, й разу,
Та й повірив тупорилим
Твоїм віршемазам.
1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . (Ні)
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. ( Так)
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів. (Так)
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні)
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові ( Так)
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії ( Так)
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ( Ні)
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так)
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так)
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . (Ні)
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Ні)
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику(Так)
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. (Так)
2. Робота на картках.
Картка 1
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
Ліпота - краса
Стезя - шлях
Вуста - губи
Десниця - правиця
Рамена - плечі
Перст - палець
Глаголити - говорити
Чоло - лоб
Глаголили його вуста, що шлях через степ буде найближчим до Запорізької Січі.
Картка 2
До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.
Легінь- парубок
Когут- півень
бузько-лелека
газда-господар
гуторити-говорити
пательня-сковорода
файний-гарний
квасець-щавель
В нашому селі живе дуже гарний парубок. В нього закохано половина села дівчат.
ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.
1. Дівчинка хизувалася новим голубим платтям.
2. Він не хотів бавитися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала бентежитись
4. За видноколом верби і тополі.
2. Вибірково-розподільча робота.
Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.
Архаїзми:
1. На голові у жінки був високий очіпок.
4. Листя падає – осінь листопадує.
8. Роззули козака із чобіт у постоли.
Історизми:
3. Устами дитини глаголить істина.
6. Крикнув цар на свої гайдуки.
Неологізи:
2. Не створюйте та не розсилайте спам.
5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.
ІІІ. Домашнє завдання.
Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.
Приклад Група лексики
1 -В, 2-Г, 3- Ґ, 4-А, 5-Д, 6-Б.
Простите 4 задание я не смогла зделать
Но я очень старалась. Можно наилучший ответ❤