Певно, тут колись ішли запеклі бої. Як і завжди, сьогодні, працею ми зустрічаєм сонця схід. Ця звістка, очевидно, дуже вразила жінку. А хлібам колосистим, здається, немає кінця. мене хотів спіймати світ, але, на щастя, не спіймав. як на зло, почав накрапати дощ. здавалось, болотам не буде кінця. ми, власне кажучи, передбачали такий поворот подій. я його зустрічав вже не раз і не два, безперечно. народився дід тому сто років, отже мав старших ще батьків. людина, може, й не безсмертна, але безмежна
Я погоджуюсь із думкою, що зміни - це найцікавіше у житті. Адже якби ми не розвивались, не прогресували - не було б таким захоплюючим наше буття.
Зміни не завжди бувають у кращу сторону, але у всьому потрібно шукати позитив. Розглянемо приклад героїні однойменного твору Е. Портер, Поліанни. У ранньому віці, втративши батьків, вона потрапила до дитячого будинку. Згодом, її під опіку взяла тітка. Життя Поліанни не було легким, але, попри все, вона кожне випробування долала з усмішкою на вустах, і сприймала його як цікаву пригоду.
Наближення змін може нас лякати. Але не треба боятись - і все буде добре. Так сталось і в моєму житті. Подаючи документи в Малу академію, я сумнівалась: чи мені це справді потрібно. Моя невпевненість зникла після першого ж заняття. Мені було цікаво вивчати психологію, писати свою першу наукову роботу. Після року навчання, я була впевнена, що не помилилась у виборі майбутньої професії. У Літній школі МАНу я знайшла те,чого давно шукала - спілкування з тими, хто мене розуміє, справжніх друзів, досвід.
У висновку хочу сказати, що не треба боятись щось змінювати у своєму житті. Так, не все нове- добре. Але, якщо ти не можеш змінити ситуацію - зміни ставлення до неї. І тоді світ не буде здаватись таким сірим, а навпаки - стане цікавим і яскравим. Кожне випробування треба сприймати зі спортивним азартом, адже, що не вбиває, то робить нас сильнішими. Отже, ніколи не зупиняйтесь, розвивайтесь і радійте всім змінам у житті.
Певно, тут колись ішли запеклі бої. Як і завжди, сьогодні, працею ми зустрічаєм сонця схід. Ця звістка, очевидно, дуже вразила жінку. А хлібам колосистим, здається, немає кінця. мене хотів спіймати світ, але, на щастя, не спіймав. як на зло, почав накрапати дощ. здавалось, болотам не буде кінця. ми, власне кажучи, передбачали такий поворот подій. я його зустрічав вже не раз і не два, безперечно. народився дід тому сто років, отже мав старших ще батьків. людина, може, й не безсмертна, але безмежна
Я погоджуюсь із думкою, що зміни - це найцікавіше у житті. Адже якби ми не розвивались, не прогресували - не було б таким захоплюючим наше буття.
Зміни не завжди бувають у кращу сторону, але у всьому потрібно шукати позитив. Розглянемо приклад героїні однойменного твору Е. Портер, Поліанни. У ранньому віці, втративши батьків, вона потрапила до дитячого будинку. Згодом, її під опіку взяла тітка. Життя Поліанни не було легким, але, попри все, вона кожне випробування долала з усмішкою на вустах, і сприймала його як цікаву пригоду.
Наближення змін може нас лякати. Але не треба боятись - і все буде добре. Так сталось і в моєму житті. Подаючи документи в Малу академію, я сумнівалась: чи мені це справді потрібно. Моя невпевненість зникла після першого ж заняття. Мені було цікаво вивчати психологію, писати свою першу наукову роботу. Після року навчання, я була впевнена, що не помилилась у виборі майбутньої професії. У Літній школі МАНу я знайшла те,чого давно шукала - спілкування з тими, хто мене розуміє, справжніх друзів, досвід.
У висновку хочу сказати, що не треба боятись щось змінювати у своєму житті. Так, не все нове- добре. Але, якщо ти не можеш змінити ситуацію - зміни ставлення до неї. І тоді світ не буде здаватись таким сірим, а навпаки - стане цікавим і яскравим. Кожне випробування треба сприймати зі спортивним азартом, адже, що не вбиває, то робить нас сильнішими. Отже, ніколи не зупиняйтесь, розвивайтесь і радійте всім змінам у житті.