Яросла́в Влади́мирович (в поздней историографической традиции Яросла́в Му́дрый; ок. 978[1] — 20 февраля[2][3] 1054, Вышгород) — князь ростовский (987—1010), князь новгородский (1010—1034), великий князь киевский (1016—1018, 1019—1054).
Ярослав Владимирович — сын князя Владимира Святославича (из рода Рюриковичей) и полоцкой княжны Рогнеды Рогволодовны, отец, дед и дядя многих правителей Европы. При крещении был наречён Георгием. В Русской православной церкви и Православной церкви Украины почитается как благоверный князь; день памяти — 20 февраля (4 марта) в високосный год или 20 февраля (5 марта) в невисокосные годы.
При Ярославе Владимировиче на Руси начали строить храмы, стали развиваться культура и образованность, выросла численность населения, Киев стал богатейшим городом, был составлен первый известный свод законов русского права, который вошёл в историю как «Русская правда». Ярослав Мудрый построил дружеские отношения со Швецией, а также наладил отношения с Византией, Священной Римской империей и другими странами Европы
Наша сім’я дуже любить дивитися фільми, тому ми дуже часто ходимо в кінотеатр, але фільми які ми дивилися раніше мені подобалися, тільки в невеликому ступені, тому в кіно ходила з великою неохотою. Але одного разу ми пішли на один особливий фільм, який вразив мене дуже сильно. Це був незвичайний кінотеатр і не зовсім звичайний фільм, ми поїхали в Київ і там потрапили на сеанс у кінотеатрі, де показували фільм про хлопчика, який зміг вижити в дуже страшної ситуації, і навчився жити без сім’ї, знайшовши вірних друзів. Він вступив в магічну школу, і став вчитися чарівництву. Він показав себе настільки сильним і стійким, до всіх примхам долі, що здався мені найкращим з усіх героїчних персонажів, і мені навіть захотілося мати такого друга по справжньому. Той фільм йшов дуже довго, кінотеатр був маленьким і переповненим іншими дітьми, але ми з мамою догледіли цей фільм до кінця, а потім вирішили подивитися вдома ще раз, так він нам сподобався. Подивившись фільм, я усвідомив, що навіть маленький хлопчик може змінити наш світ, для цього зовсім не потрібно бути супер- героєм, і володіти чарівною силою, навіть чарівна паличка і та не потрібна, оскільки хлопчик на екрані міг це зробити зовсім не використовуючи ніяку паличку, він просто приносив людям добро, зміцнював їх віру в себе, свої сили, навчав тих хто цього хотів і допомагав слабким піднятися на ноги. Ім’я цього хлопчика, яке так вразило моє дитяче уявлення кілька років назад, було Гаррі Потер, і фільм цей вважається призначеним тільки для маленьких дітей, але і сьогодні я вважаю його найкращим, а той похід в кіно став найкращим у моєму житті.Вийшовши з кіно я назавжди вирішив для себе бути тим ким я є, не прагнути видавати себе за того, ким бути не можу. Цей фільм мене багато чому навчив, такому, що до мені в подальшій дорослого життя, чинити правильно і здійснювати вірні вчинки.
Яросла́в Влади́мирович (в поздней историографической традиции Яросла́в Му́дрый; ок. 978[1] — 20 февраля[2][3] 1054, Вышгород) — князь ростовский (987—1010), князь новгородский (1010—1034), великий князь киевский (1016—1018, 1019—1054).
Ярослав Владимирович — сын князя Владимира Святославича (из рода Рюриковичей) и полоцкой княжны Рогнеды Рогволодовны, отец, дед и дядя многих правителей Европы. При крещении был наречён Георгием. В Русской православной церкви и Православной церкви Украины почитается как благоверный князь; день памяти — 20 февраля (4 марта) в високосный год или 20 февраля (5 марта) в невисокосные годы.
При Ярославе Владимировиче на Руси начали строить храмы, стали развиваться культура и образованность, выросла численность населения, Киев стал богатейшим городом, был составлен первый известный свод законов русского права, который вошёл в историю как «Русская правда». Ярослав Мудрый построил дружеские отношения со Швецией, а также наладил отношения с Византией, Священной Римской империей и другими странами Европы