Спираючись на схему и теоретичний матеріал, визначте види зв'язку між
реченнями тексту
люди, знайомі з Василем Верховинцем, дивувалися з його надзвичай
о анання народної хореографіі. Пам'ять митця зберігала сотні танцю-
пальник вірунків.
З народним українським мистецтвом, зокрема
пісенним і танцювальним, Василь Миколайович
Верховинець пов'язав усе життя. Закінчивши
учительську семінарію, він перебрався до Кис-
ва, щоб вступити до музично-драматичної школи
Миколи Лисенка. Під керівництвом уславленого
композитора Василь здобув фах диригента.
Сягнувши слави, Верховинець переїхав до
Полтави, щоб організувати вокально-танцюваль-
ний колектив. Тут він поставив десятки компози-
цій: весіль і вечорниць, святкових дійств і моло-
діяних гулянь. Кожна вистава повертала глядача
до українських традицій, ознайомлювала зна-
родною творчістю,
Є в Полтаві названа його іменем затишна вуличка. Стоїть на тій ву-
личці невеличкий будиночок, обсаджений мальвами й бузком. Тут митець
жив, тут творив, наполегливо збираючи йшліфуючи перлини народної
творчості, вірячи в талант народу й віддаючи праці всі сили.
Милосердя… Ми часто чуємо це слово, та не завжди усвідомлюємо його значення. Що ж означає «бути милосердним»? На мою думку, людина обов’язково повинна мати таку якість, як милосердя, адже саме вміння співчувати, допомагати тому, хто потрапив у складну ситуацію і робить людину людиною.
Сьогодні світ змінився. Кожен намагається досягти своєї мети, часто просто йдучи по головам інших. Чи потрібне зараз милосердя, адже його прояв дехто вважає проявом слабкості? На мою думку, кожен з нас замислювався над цим питанням.
Для того, щоб бути милосердним, потрібно вміти прощати, бути щирим та справедливим. Чи є у нас ці якості? Як на мене, милосердя – це прояв великодушності навіть до того, до кого не завжди хочеться його проявляти. Виявляти милосердя нелегко. Сьогодні багато різноманітних благодійних фондів, багато заможних людей жертвують до них чималі суми грошей. Так, це милосердя. Таким чином вони допомагають хворим дітям, тим, хто постраждав від стихійних лих та іншим. Але часто це робиться для того, щоб підвищити свої рейтинги або зменшити податки. Звичайно, тим, кому вони допомагають, це неважливо, для них це інколи останній шанс. Але чи проявляють ці добродії милосердя у своїй душі? Як на мене, навряд чи.
Мало таких людей, яких дійсно можна назвати милосердними. Адже всі ми співчуваємо дітям, хворим на невиліковні хвороби, але коли показують по телебаченню ролики, у яких вони та їхні батьки просять про до , найчастіше ми перемикаємо телеканал «щоб не засмучуватись». Чи часто ми намагаємось до , хай навіть зовсім незначною сумою грошей?.. Кожен сам знає відповідь на це питання. Ми всі милосердні на словах.
Та є у світі і приклади справжнього милосердя, самовідданості іншим. Усі знають про Матір Терезу, яка усе своє життя присвятила до і бідним та знедоленим. Її ім’я сьогодні є тотожним слову «милосердя». Ця жінка дійсно робила дива: вона збирала гроші та гуманітарну до постраждалим від усіляких стихійних лих, піклувалася про хворих… А найголовніше – вона робила це від душі. Кажуть, вона зцілювала словом. І це дійсно так, адже слово, яке сповнене співчуття та доброти справді лікує будь-які душевні рани і допомагає вилікувати фізичні.
Тож чи потрібно сьогодні бути милосердним? Як на мене, кожен сам має вирішити для себе це питання. Але не слід забувати про те, що саме вирізняє людину, робить її людиною. Зараз мало хто до бабусі перейти через дорогу, підійде до незнайомої людини, якій раптом стало зле. Люди стали злими, їм немає діла до чужих проблем чи турбот. Кожен думає лише про себе, про власне благополуччя, прагне покращити своє життя. А мені здається, що саме милосердя в наш час нам найбільше не вистачає.
Объяснение: