Інтернет можна з упевненістю назвати одним з найбільш сучасних видатних винаходів. Перераховувати і називати те, чим настільки добрий інтернет, можна дуже довго і докладно, у нього просто безліч достоїнств і переваг. Втім, кожне нове явище завжди замінює старе. Отже, інтернет не тільки привніс щось нове в життя, але і чогось також його і позбавив. Саме з цієї причини питання про те, чи є інтернет другом або ворогом, можна називати вельми актуальним. Хотілося б відповісти на дане питання максимально чесно, цим я і займуся в даному творі.
Можна сказати, що з появою інтернету проблема нудьги для людини була практично зведена до мінімуму. Тепер кожен з нас може ніколи сильно не нудьгувати. Інтернет дає можливість знайомитися з різними людьми з найвіддаленіших куточків світу, спілкуватися з ними, ділитися корисною інформацією і тим самим робити життя набагато цікавішим і приємнішим. Крім того, багато речей і дій стали завдяки інтернету набагато зручнішими, ніж були раніше.Я не думаю, що можна називати інтернет однозначним ворогом чи другом. До нього потрібно ставитися спокійно. Нерозумно відмовлятися від інтернету, адже так ти позбавиш себе безлічі можливостей. Але і ставати його рабом теж не можна – це безглуздо і марно. Потрібно вчитися жити в новому світі, повному нових інформаційних можливостей, так, щоб залишатися в повній мірі людиною.
Дорога до серця людини потребує багатьох зусиль. Щоб доторкнутися до найпотаємніших куточків нашої душі, до нашого серця, необхідно знайти правильний підхід. Та чому цей шлях вважається найламкішим? І якими є дороги до нашого серця? Відповідь на це питання я спробую дати у своїй статті . На прикладі своєї майбутньої професії я можу навести ключі до серця вчителя, і також, до учня. Якщо учень шанує свого вчителя, не сперечається з ним і має спільну мову, то для нього вчитель відкриває своє серце. Але найважливішим є те, щоб вчитель знайшов дорогу до сердець своїх учнів. Для цього він повинен по-перше, любити своїх дітей, а по-друге - бути з ними щирими, ввічливими, обачливими, справедливими. Це є дуже важливим аспектом у формуванні відносин з учнями. Але ж чому цю дорогу називають найламкішою? Знову ж таки, спираючись на свою майбутню професію -(вчитель молодших класів) я можу сказати, що шлях до серця дитини може перерватися, якщо на дитину кричати, робити часті голосні зауваження, піддавати критиці. Кому ж сподобається, неналежне ставлення з боку вчителя? Мабуть не знайдеться таких. В такому разі учень ображається на вчителя, що є великою перешкодою на встановлення стосунків. Отже, я можу зробити такий висновок: щоб знайти дорогу до людського серця, потрібно ставитися до людини щиро, бути чесним перед нею, шанувати її, підтримувати, допомагати. Але найламкішою є дорога до серця через те, що іноді людину можна скривдити, розізлити, завдати болю навіть не підозрюючи про це. Тому будьте обережними зі своїми словами та вчинками, якщо не хочете втратити дійсно дорогу для вас людину
Інтернет можна з упевненістю назвати одним з найбільш сучасних видатних винаходів. Перераховувати і називати те, чим настільки добрий інтернет, можна дуже довго і докладно, у нього просто безліч достоїнств і переваг. Втім, кожне нове явище завжди замінює старе. Отже, інтернет не тільки привніс щось нове в життя, але і чогось також його і позбавив. Саме з цієї причини питання про те, чи є інтернет другом або ворогом, можна називати вельми актуальним. Хотілося б відповісти на дане питання максимально чесно, цим я і займуся в даному творі.
Можна сказати, що з появою інтернету проблема нудьги для людини була практично зведена до мінімуму. Тепер кожен з нас може ніколи сильно не нудьгувати. Інтернет дає можливість знайомитися з різними людьми з найвіддаленіших куточків світу, спілкуватися з ними, ділитися корисною інформацією і тим самим робити життя набагато цікавішим і приємнішим. Крім того, багато речей і дій стали завдяки інтернету набагато зручнішими, ніж були раніше.Я не думаю, що можна називати інтернет однозначним ворогом чи другом. До нього потрібно ставитися спокійно. Нерозумно відмовлятися від інтернету, адже так ти позбавиш себе безлічі можливостей. Але і ставати його рабом теж не можна – це безглуздо і марно. Потрібно вчитися жити в новому світі, повному нових інформаційних можливостей, так, щоб залишатися в повній мірі людиною.
На прикладі своєї майбутньої професії я можу навести ключі до серця вчителя, і також, до учня. Якщо учень шанує свого вчителя, не сперечається з ним і має спільну мову, то для нього вчитель відкриває своє серце. Але найважливішим є те, щоб вчитель знайшов дорогу до сердець своїх учнів. Для цього він повинен по-перше, любити своїх дітей, а по-друге - бути з ними щирими, ввічливими, обачливими, справедливими. Це є дуже важливим аспектом у формуванні відносин з учнями. Але ж чому цю дорогу називають найламкішою? Знову ж таки, спираючись на свою майбутню професію -(вчитель молодших класів) я можу сказати, що шлях до серця дитини може перерватися, якщо на дитину кричати, робити часті голосні зауваження, піддавати критиці. Кому ж сподобається, неналежне ставлення з боку вчителя? Мабуть не знайдеться таких. В такому разі учень ображається на вчителя, що є великою перешкодою на встановлення стосунків.
Отже, я можу зробити такий висновок: щоб знайти дорогу до людського серця, потрібно ставитися до людини щиро, бути чесним перед нею, шанувати її, підтримувати, допомагати.
Але найламкішою є дорога до серця через те, що іноді людину можна скривдити, розізлити, завдати болю навіть не підозрюючи про це. Тому будьте обережними зі своїми словами та вчинками, якщо не хочете втратити дійсно дорогу для вас людину