Списати, поставити розділові знаки, визначити
вид звертання (поширене, непоширене), у
першому та другому реченні підкресліть
усі члени речення.
1.
Діти сидіть за столом рівно.
2.
Дякую тобі сину за твою доброту.
3.
Тренуйся щодня спортсмене якщо хочеш
перемогти.
4.
Добрий вечір тобі пане господарю.
5.
Ой , не шуми журливо темний гаю.
6.
А чи скоро брате Іване ми прийдемо
додому?
7.
Ти знаєш друже милий яка весна красива?

- Катя, привіт!
- Привітик, Світла! Що у тебе цікавого?
- Вчора була в театрі на виставі і ходжу під враженням.
- Який?
- Називається «Будь моїм хлопцем на п'ять хвилин». Чудова молодіжна комедія.- 
- Так, але це зовсім не дурний, там є про що задуматися
.- О, я не бачила такого подання давно не була в театрі.
- А про що сюжет? Я хочу подивитися.
- Там одного хлопчика, музиканта, кинула дівчина. А головну героїню, Нору, теж кинув хлопець. І, щоб над нею не сміялися, Нора попросила цього музиканта прикинутися її хлопцем.
- І, звичайно, потім у них зародиться любов і буде щасливий кінець?
- Спочатку буде маса пригод. Але я не буду розповідати далі, це секрет
!- Я подивлюся цю комедію, вона мене заінтригувала!- Ось-ось, а потім поділимося враженнями!

У моїй родині живе загальна улюблениця — кішка Ліза. Зараз я вже не уявляю, що її колись не було в нашому домі, що колись ми жили без Лізи, — такою важливою істотою вона для нас стала. Але ще кілька років тому ми не думали ні про яку кішку . Правда, я постійно просила у мами дозволу завести якусь тварину, але вона була непохитна. І от якось раз ми виявили в під’їзді крихітну грудочку, яка тикала усім у ноги, шукаючи до та захисту. Спочатку мама винесла цій істоті теплого молока, а потім вже не змогла її залишити напризволяще. Так у нашому житті з’явилася Ліза. Спочатку вона була невизначеного кольору, худа і болюча. Але поступово, завдяки турботам моєї мами й увазі всієї нашої родини, ця істота перетворилася на чудову красуню, яку наш тато назвав Лізою. Мені здається, це ім’я підходить моїй улюблениці якнайкраще. У неї біла пухнаста шерсть, бірюзово -зелені очі та пишний рожевий носик і подушечки лапок. Моя улюблена кішка дуже пластична і граціозна, любить пострибати і пограти зі своєю улюбленою «мишкою ». З вигляду Ліза — сама доброта, однак це далеко не так. Ця розумна кішка володіє непростим характером, любить пустувати і навіть напаскудити. Але ми все одно її дуже любимо, тому прощаємо їй все. Так, Ліза ніколи не буде спілкуватися з тими, хто їй не подобається. Якщо до неї нечемно звертатися, вона може зашипіти або навіть подряпати. Але моя бабуся каже, що кішка завжди відчуває хороших людей і ні за що їх не скривдить. Тому нечемні гості нехай нарікають на себе. Крім того, Ліза дуже незалежна і самостійна. Вона може цілий день займатися своїми справами, не звертаючи на нас ніякої уваги, і підійде приголубитися тільки тоді, коли сама цього захоче. Але якщо їй щось потрібно, то ця ласунка завжди доб’ється свого — жодне серце не може встояти проти такої красуні. Бабуся називає Лізу природним барометром — вона допомагає їй передбачати погоду. Так, ми завжди дізнаємося, коли наближаються холода, — тоді Ліза спить, згорнувшись калачиком і заховавши ніс. А ще бабуся стверджує, що кішки здатні « намивати гостей». Тому, коли Ліза сидить на порозі і вмивається, бабуся передрікає, що з’являться гості. І дійсно, іноді вони приходять.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/hudozhniy-tvir-opis-kota/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua