• Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Указати на слова, яких стосуються порівняльні звороти. Визначити їх синтаксичну роль. 1.Через історичні місця події дати як через магічні кристали висвічується нащадкам сива давнина. 2. Знані й невідомі давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини. 3. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра. 4. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро. 5. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку. 6. Одірветься один листочок з гілочки й попливе як човник у сухому й пахучому осінньому повітрі. 7. Хмари піднялися вище мов пасма диму.
Природа - наш дім. Усе, що нас оточує і ми, є частиною природи.
Ми живемо серед природи. Тому вона – наш дім. Від неї залежить наше здоров’я та стан. Як ми дбаємо про свою оселю, так повинні дбати про природу. Засмічене довкілля, неконтрольована вирубка лісів, спричинені пожежі, відсутність очисних споруд та багато інших чинників погано впливають на неї, а значить і на людину.
Тому завдання для усіх та кожного – любити та берегти природу. Вона наш дім.
На мою думку, природа – це наш дім.
По-перше, ми живемо серед природи. Вона всюди оточує нас. Тільки на нашій планеті існує життя. По-друге, людина як жива істота теж є частиною природи. По-третє, ми тісно пов’язані з нею, наприклад, рослини дають нам кисень для дихання. Від стану довкілля залежить не тільки здоров'я, а й життя.
Ось тому, як ми дбаємо про оселю, так повинні дбати про природу.
Якось, зовсім випадково, мені на очі потрапила репродукція картини Олександра Мурашка під назвою «Дівчина в червоному капелюсі». Вана з першого погляду привабила мене незвичайною технікою малювання та витонченою майстерністю митця. Ця картина була написана широким і густим мазком, але в то й же час усі деталі на ній відрізняються соковитістю і впевненістю. А контраст яскравого червоного кольору капелюха і темних відтінків заднього плану картини створює живописний дзвінкий акцент. Саме сміливі зіставлення цих кольорів, інтенсивність червоних тонів, які врівноважують і приглушують глибокі і м’які чорні очі дівчини, вразили найбільш усього в цій картині.
Якщо навіть не придивлятися до картини, перш за все впадає в очі червоний капелюх, який яскравою плямою виділяється на чорному фоні і контрастує з темним вбранням. Цей капелюх приваблює увагу і до обличчя дівчини, яке світиться глибоким спокоєм та зосередженням. Дівчина у червоному капелюсі дуже схожа на макову квітку на фоні темного українського поля. Енергія червоного кольору вигідно підкреслює молодість та красу дівчини, якій, скоріш за все, було близько вісімнадцяти років у той час, коли вона позувала художникові. Її обличчя не по віку серйозне і декілька розгублене, а чорні очі приваблюють погляд глядачів.
Вже пізніше мені довелося узнати, що Олександр Мурашко – видатний український митець кінця XIX – початку XX століття. Він народився в Києві, дитинство його пройшло на Чернігівщині, а творчістю Мурашко займався, подорожуючи по всьому світу. Весь час він експериментував с різними техніками малювання і більшість з них добре засвоїв. Своїм нащадкам художник залишив багато картин, які сьогодні можна побачити як в музеях та картинних галереях нашої країни, так і в приватних колекціях українських і іноземних цінителів живопису. Картину «Дівчина у червоному капелюсі» Мурашко написав у Парижі.
Объяснение: