Спишіть, назвіть безособові речення, визначте, чим виражений присудок. 1. Їм обом стало жаль молодого деревця (М.Коцюбинський). 2. Дуже недобре діло брехати ! 3. У першому ряду було добре видно Петрові Брюховецького з гетьманською булавою (П.Куліш). 3. Доводилось вам їхати пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний). 4. Спокійно стало в лісі. Спокійно і буденно (О.Кобилянська). 5. Пахне морем і озоном від притихлої землі (М.Рильський). 6. Світає. Край неба палає. 7. Не спалося, - а ніч, як море (Т.Шевченко).

Чи кожна людина може стати видатною?

Багато людей замислюються над тим, яку професію собі обрати, чого добитися у цьому світі, і, нарешті, як стати видатною людиною. Юнаком думаєш про речі практичніші і, хоч як це не дивно, якісь мовби розпливчасті. Вчишся, але не здогадуєшся, що чекає тебе в науці, житті. Проте людина повинна вже змалечку задумуватись над своїм призначенням у житті, вибирати мету свого життя і всі сили докладати, аби здійснити звої наміри. Для цього потрібно наполегливо старатись, докладати великих зусиль і неодмінно можна досягти успішного результату. Деякі люди вважають, що досить бути схожим на того та іншого співака, артиста чи письменника, і вже це дає гарантію бути кимось.

Можна сказати, що людина сама себе вилучила з природи. За різними точками зору, це сталося або з початком використовування вогню, або з появою перших поселень, які ще дуже віддалено нагадували сучасні міста. Людина мовби розірвала пуповину, яка зв’язувала її з усім світом, зосередившись на суто побутових проблемах, а згодом — на політичних і економічних. З тієї далекої пори людство почало використовувати природу жорсто­кіше від найостаннішого раба. Ми забули, що природа є нашою матір’ю майже в прямому розумінні цього слова. Чим далі — тим більше. XX століття залишило нам у спадок вичерпані надра, забруднені ріки, отруєне повітря. Яким же шляхом підемо ми, люди третього тисячоліття від Різдва Христова?