Спишіть подані речення, уставляючи на місці крапок відповідні уза- гальнювальні слова з довідки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.
1. Первозданно й незаймано дихає луг, і від нього пливе п’ян-
кий …: холодної м’яти, звіробою, деревію, материнки, калгану,
валер’янового кореня, дивосилу та ще всякого цілющого зілля
(К. Мотрич). 2. Ні спека, ні бурі, ні морози — … не вб’є любов
мою (В. Сосюра). 3. … взяли: картоплю, цибулю, огірки, хліб,
казан, велику дерев’яну миску, волок, рядно, косарський при-
лад, граблі,— … вже на возі… (О. Довженко) 4. … і на вулицях,
і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу росли молоді осокори,
клени й каштани (В. Собко). 5. Тиша була наповнена …: і дзвін-
кою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим
мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).
Довідка: все, ніщо, букет пахощів, все, всюди, всякими
звуками.
На товари із жовтими цінниками діє знижка від сорока до семидесяти відсотків. 2. Нині на планеті живе близько трьохсот п*ятидесяти видів акул. 3. Ластівки розвивають швидкість до двадцяти кілометрів за годину. 4. Текст проекту надруковано на семиста дев*яносто дев*яти сторінках. 5. Співбесіду з восьмидесяти п*ятьма абітурієнтами заплановано на двадцяте липня. 6. Щодня на полі працювало від ста до ста семидесяти чоловік. 7. Розмір доплат збільшено на дванадцять цілих сім десятих відсотка.
Двомастами сорока трьома, стами, трьохсот двадцяти сімох, п'ятьма стами сорока одним, двадцятьома п'ятьма, двадцятьма дев'ятьма, тридцяти восьми, ста сорока одним, шістьдесят сімох, восьмисот трьох, шестистам дев'яносто трьома, восьмистам п'ятдесятьма сьома, восьмисот трьох, семи десятилітній
Объяснение:
ответ:Люди часто думають i говорять про те, що таке особистiсть. Це завжди
цiкаво й завжди хвилює, адже всi ми люди й живемо серед людей.
Так, у всiх рiзнi професiï, заняття й посади, усi виконують
неоднаковi завдання. Але ким би хто з нас не був, вiн, насамперед,
особистiсть, а вже потiм носiй якоï-небудь суспiльноï
функцiï. Що таке особистiсть? У чому проявляються ïï
якостi?
Бути особистiстю — значить зберiгати здатнiсть
орiєнтуватися в рiзноманiттi знань i ситуацiй i вiдповiдати за
свiй вибiр, зберiгати своє неповторне я. Чим богаче мир i чим
складнiше життєвi ситуацiï, тим актуальнiше проблема волi
вибору власноï життєвоï позицiï. Зберегти свою
неповторнiсть, залишитися самим собою навiть у самих складних умовах
людин може, тiльки залишаючись особистiстю
Вiльно i невимушено почуває себе в сучасному життi той, хто
постiйно вчиться орiєнтуватися в нiй, обирати для себе цiнностi,
що вiдповiдають особистим здатностям i схильностям i не суперечним
правилам людського спiлкування. Людина має величезнi можливостi
для сприйняття культурних i духовних цiнностей i для власного
самовдосконалення. Щоб стати особистiстю, кожна людина повинен постiйно
розвиватися, займатися самовихованням. I кожний це знає й
намагається розiбратися в собi, зрозумiти себе, осягти себе,
осягти свiй внутрiшнiй мир. Ми намагаємося зiставляти себе з
навколишнiми, спiввiдносити особисте життя iз суспiльноï, свiй
iнтерес до миру з iнтересом його до себе, щоб вiдповiсти на головнi з
головних питань: який я? як i для чого я живу? чи всi я вiдкрив у собi?
Кожна людина сам повинен себе виховувати. Нiхто не прийде й не
скасує в ньому недоброзичливiсть, заздрiсть, лицемiрство,
жадiбнiсть, страх перед вiдповiдальнiстю, непоряднiсть Головним у
духовнiй культурi особистостi можна вважати активне, творче вiдношення
до життя: природi, суспiльству, iншим людям, собi самому. Нам, що
вступає в життя, треба знати про те, що культура людини не повинна
бути зведена тiльки до начитаностi, ерудицiï, хоча й це дуже важливо-
Культуру людини неважко оцiнити. Опанувати культурою може тiльки
дiяльна, активна людина, що вiдкрила для себе всього ïï
багатства. Мистецтво й лiтература , традицiï й звичаï дуже
повчальнi i ïхнє знання полегшує життя
Але є ознака духовноï культури особистостi, що дуже важливий,
— готовнiсть людини до самовiддачi й самопожертви. Турбота про
людей i прагнення до м повиннi стати не тiльки добрими
словами, але й добрими справами. Протягом всього життя потрiбно
формувати й розвивати в собi кращi якостi й переборювати тi, що
заважають розкриттю особистостi, ïï самоствердженню в
колективi. На жаль, багато хто вважають, що свобода особи — це
воля не дотримуватися встановлених у суспiльствi законiв, порядку. Але
таке поводження замiсть користi приносить тiльки шкода, причому
страждає не тiльки сама людина, але й навколишнi його люди
У життi всяке буває. Закривати ока на ïï труднощi,
випробування, тяготи не можна. Кожному з нас доводиться
разочаровиваться, страждати, зневiрятися в себе, мучитися каяттями
совiстi, бути винуватим i бути без причини скривдженим. Але потрiбно
навчитися переборювати бiль вiд образ i несправедливостi й виносити з
пережитий урок. У подоланнi труднощiв загартовується характер,
здобувається життєвий досвiд. Якщо людина всiм цим
опанує, вiн зумiє правильно вибрати життєву позицiю,
буде вiдрiзняти головне вiд другорядного, виховає в собi силу волi
Нiколи не потрiбно забувати про неминущi цiнностi. А ще дуже важливо
навчитися вимогливостi до себе, вiдданостi справi, проходженню боргу,
вiрностi дружбi й протистоянню злу, повазi до старшого й служiнню
своïй краïнi. Щоб стати особистiстю, кожному необхiдно уважно
вдивлятися в себе й у життя. Дуже важливо виховати в собi єднiсть
слова й справи, не забувати, що будь-яка ситуацiя — це
своєрiдна школа поводження в житті.
Объяснение: