Спишіть речення, підкресліть граматичні основи, поставте розділові знаки, накресліть схеми речень. Вставте пропущені букви. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ столі..я під впливом міс..ких споруд в українс..ких с..лах з..являєт..ся новий тип триподіл..ного житла який складаєт..ся з двох суміжних хат які ро..ташовані по один бік сіней а деякі житла Полі..я Карпат і Півдня являли собою значно видовж..ну будівлю в якій в одному ряді з житловими приміщ..ннями під окремим чи спіл..ним дахом об..єднувалися господарс..кі пр...будови.
Народне житло цікаве і ор..гінальне і за формою і за внутрішнім змістом і кожен пред-мет у н..ому крім ут..літарного має ще й духовний образ бо завдяки ц..ому хата для с..лян..на була всім і храмом і рідним краєм і бат..ківщиною і матір..ю.

мало хто в україні знає про юрія кульчицького, хоча цей українець відкрив європі запашний східний напій каву. родом він з української шляхетської родини кульчицьких-шелестовичів із самбірщини. замолоду пішов на січ. під час одного з походів юрій . кульчицький потрапив у полон, де досконало вивчив турецьку мову і звичаї. саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. пізніше кульчицький служив в австрійській дипломатичній місії. він відіграв важливу роль у легендарній віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на європу. крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади відня триста мішків кави. зерна кави залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали іх кормом для верблюдів. однак тварини каву їсти не захопли. підприємливий українець не розгубився й відкрив кав'ярню. віденцям кава припала до смаку. кульчицький, одягнувши турецький одяг, частував своїх гостей, пом'якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.

он?

Умене є маленьке цуценя, воно грайливе та забавне, але воно не завжди було таким. деякий час назад я знайшов(ла) його на вулиці, в кутку, біля свого дому. цуценя було налякане і не хотіло виходити до мене. я незнав(ла) що робити, прийшов додому засмучений. мама запитала в мене що трапилось і я їй все розповів. вона дала мені трохи їжі з обіду і сказала спробувати ще раз. звичайно ж я не був впевнений що вмене щось із цього вийде, але сподівався. я одразу побіг до нього, положив перед ним їжу і тохи відійшов, щоб знову не злякати. довелося торохи зачекати доки воно мені повірило, но коли це сталося я був найщасливійшою людиною у світі. тепер цуценя жеве у мене гарно їсть і грається зі мною, а я сподіваюсь, що воно забуло про ті події що сталися з ним і на завжди залишиться таким щасливим і забавним цуценям.