Спишіть речення, підкресліть слова, які з прикметників перейшли в іменники, тими членами речення, якими вони виступають, визначте відмінок цих слів. 1. Люблю дорогу, що вперед іде, і подорожніх бережу людей. 2. Бересток зустрічав подорожніх могутньою своєю зеленню. 3. Недалеко і не близько в лісі лютий жив вовчисько. 4. Лимонний сік вечірньої зорі у лютому над Києвом розлито .
Не скупий володіє багатством, а воно ним. 2. Потрібний, як лисому гребінь. 3. Це такий, що не уступить ні кінному, ні пішому. 4. Вперед мерщій, вперед, мій карий. 5. І для любої розмови мила вийшла на поріг.
Комментарии
Мои задания
Назначено

Чи має  місце у сучасному світі одвічна проблема протистояння поколінь? Моя вiдповiдь: "Так, має".

Припам' ятайте  своє дитинство. Хiба у вас не було суперечок з батьками? Ви не вiдстоювали  своє мiсце пiд сонцем?

А скiльки непорозумiнь виникає  там, де дiти та батьки не можуть знайти спiльних думок на предмет однiєi'  чи декiлькох проблем. Але, якщо батьки та дiти поважають одне одного, то всi  проблеми можна вирiшати легко.

Я - за порозумiння поколiнь, за спiвпрацю та знаходження консенсусу у питаннях, якi вимагають неодмiнного вирiшення.

Кожна нація, кожен народ, навіть колена соціальна група має свої звичаї, що творилися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї — це втілене в рухи і дію світовідчуття, яке безпосередньо впливає на духовну культуру народу. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. Звичаї, а також мова — це ті найміwніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

Ми, українці, нація дуже стара, і свою духову культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду в Україні. Давня українська міфологія свідчить, що український народ любив творити собі богів у формі сім'ї багатого господаря-хлібороба. Улюблений сюжет в колядках і щедрівках в Україні той, де описується хазяйство господаря, його воли, корови, вівці, бджоли, його поле, вкрите густими копами. У декотрих міфічних образах, певно, вже пізніших, аж світиться наскрізь побут княжого періоду.