ЛІМІТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Установлювати ліміт; Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь.
ДЕФЕ́КТ, у, чол., книжн. Вада, недолік. Зненависть до тої фігури гострила мою увагу. КОНЦЕНТРУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.1. Збирати, скупчувати, зосереджувати кого-, що-небудь в одному місці. КОМПРОМІ́С, у, чол. Згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети. ІЛЮ́ЗІЯ, ї, жін.1. Оманливе, хибне сприймання дійсності; хибне уявлення про що-небуд ІЛЮ́ЗІЯ, ї, жін.1. Оманливе, хибне сприймання дійсності; хибне уявлення про що-небуд
Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни. З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти. Хліб... Ось він — свіжий, м'який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка. Жнива...До них готувалися зиму, весну, а їх початок ставав святом. Селяни одягом білі празникові сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати жнива. Це було свято першого снопа.
Обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь.
ДЕФЕ́КТ, у, чол., книжн. Вада, недолік. Зненависть до тої фігури гострила мою увагу.
КОНЦЕНТРУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.1. Збирати, скупчувати, зосереджувати кого-, що-небудь в одному місці.
КОМПРОМІ́С, у, чол. Згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.
ІЛЮ́ЗІЯ, ї, жін.1. Оманливе, хибне сприймання дійсності; хибне уявлення про що-небуд
ІЛЮ́ЗІЯ, ї, жін.1. Оманливе, хибне сприймання дійсності; хибне уявлення про що-небуд
З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти.
Хліб... Ось він — свіжий, м'який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка.
Жнива...До них готувалися зиму, весну, а їх початок ставав святом. Селяни одягом білі празникові сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати жнива. Це було свято першого снопа.