Спишіть речення, розкриваючи дужки, Витилить займерики. укажіть їхній розряд та відмінок,
1. Я дивлюсь на вишні, і в них справді то тут, то там паленіють
розпухлі щічки. 2. У житах щось зашаруділо і незабаром на
дорогу викотився їжак (М. Стельмах). 3. Рибина летіла вище
лисеняти, але воно прудко підскочило й ухопило передніми
лапами (Гр. Тютюнник). 4. Нас розлучали з рідними, життям і
навіть мрією, але (ні) що й (ні) коли не розлучило з вірою (Б.
Олійник). 5. Валерієві не хотілося (ні) кого бачити, (ні) (3)ким
говорити, і він лишився на горищі (Ю. Мушкетик). 6. З брехні
люди не мруть, та вже їм вірине ймуть (Народна творчість). 7.
Вмирає все в житті, та не вмирає слово, народжене в крові,
засвічене багрово, заплетене в літа, немов сувора нить (А.
Малишко). 8. Дружба має різні прояви, але закон у неї один
вірність (М. Коцюбинський). 9. Він (ні) чого не бачить, але чує​

Батьківщина - це дуже ємне по своєму змісті поняття. У нього вкладається дуже глибокий і багатогранний зміст. І перше, із чого починається батьківщина для кожної людини - це його сім'я, тобто найдорожчі й близькі люди. Потім дане поняття розширюється до всього навколишнього світу, і людина бачить у батьківщині в першу чергу природу свого краю. Зрештою, нашу батьківщину створили природа й предки. І саме природа испещрила все своїми ландшафтами й природними красами
У кожного з нас є свої улюблені місця, які нам подобаються ще з дитинства, і з якими в людини є свої спогади й асоціації. Але ж що може бути прекрасніше тих спогадів, які збереглися в людини? Особливо якщо це приємні спогади, і тим більше зв'язані сдетством.
Так що в першу чергу Батьківщина - це ті рідні стежки, по яких людина кудись ходила, знайомі завулки, провулки, будинку, парки, озера й все інше - у кожна адже своя асоціації й спогади. Саме із цього й починається любов до батьківщини - з рідних місць, які близькі кожній людині. Тому сама Батьківщина не віддільна від природи й від її крас
 Далі вже до цього образа ми додаємо ту повагу, що є в кожної людини перед його предками, які жили й творили на цій землі, облагороджуючи її в праці й захищаючи на полях боїв. І кожній людині варто пам'ятати про те, що батьківщина і його рідний край завжди до йому набратися фізичних і духовних сил, які б тяготи він не випробовував у житті. І помилковим є ототожнення батьківщини з економічним благополуччям тої держави або будуючи, у якому ми живемо. Поняття «Батьківщини» - це набагато більше таємне й духовне поняття. І цей образ живе в душі кожного людини.

Україна - моя Батьківщина, мій рідний дім, в якому я народився! Моя мова пісенна, а культура нескінченна. Мої поля жовті на фоні синьго неба, які відображаються на моєму рідному прапорі, що майорить над нами над віками!
Україна - моя Батьківщина, бо тут я народився, бо тут я живу, "народженний" своєю рідною державою і я повинен зберігати її цілісність і недоторканність, я повинен зберігати її суверенітет, щоб з нею не сталося! Я маю бути разом с моею Батьківщиною! Я повинен бути разом із моєю Україною!