Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте межі частин складносурядних речень і поставте між ними коми. Підкресліть сполучники. Накресліть схеми речень. 1. Вітер напинає* вітрило а (в)далині височіють вітряки, повернувши крила вітрові (на)зустріч (Ю.Белічко). 2. Дерева мене ч(е,и)кають і падає листя насте(ж,ш)ку і падають зорі в долоні і падає сон у траву... (І.Драч). 3. В'ється смуга сірого бетону під крилом могутнім літака і Бориспіль в(е,и)чоровий тане в топов(е,и)ні зеленій вишняка (М.Боровко). 4. Ні людей, ні хат не було але смужечка синього диму снувалася (по)між деревами (Б.Лепкий). 5. Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері а й протікали сльози гарячі на її обли(ч,чч)і (Г.Тютюнник). 6. Свіча плакала і крізь ті сльози попливли перед очима картини пережитого (В.Сичевський). 7. Стихне м(е,и)лодія й (з,с)хлипне поволі** срібна хмаринка перлистим*** дощем (З.Мороз). 8. Минає дощ та від його краплин не стане на душі моїй т(е,и)пліше (Л.Гудзь).
Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение Trol666l 19.04.2018
ответ
ответ дан
uliprotas
У всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. Коли його обмаль — чваньковите золото просто непотріб. Його закопують в землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підноеах з шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний.чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, що мали багато золота, й простягали руки до тих, які мали багато хліба.
Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лише рік дає тисячі зерен. А золотий мішок вік пролежить в землі і нічого не вродить.
Тож недарма хлібом і біллю зустрічає Русь своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Русь не відмовить вам, як не відмввить у хлібі сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичали… Ми позичаємо хліб на багатство.
Мама – найрідніша людина в житті кожної дитини. І, звичайно ж, для кожного його мама – найкраща.
Моя мама несхожа ні на кого. Вона дуже красива.
Та мамина зовнішня краса доповнюється й внутрішньою. Матуся завжди мене підтримує, вислуховує й розуміє. Вона вміє пробачати, але в той же час і сама визнає, якщо часом не права. Я знаю. Що вона завжди вірить у мене і пишається мною. Це додає мені віри в себе.
Матуся – дуже розумна й обізнана в багатьох сферах. Я постійно дізнаюся багато цікавого від неї. Вона допомагає мені в навчанні, я завжди ділюся з нею своїми успіхами та маленькими невдачами. Цінуйте своїх мам,вони найкращі.
1
5 - 9 классы Українська мова
Хлiб - найбiльше багатство
Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение Trol666l 19.04.2018
ответ
ответ дан
uliprotas
У всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. Коли його обмаль — чваньковите золото просто непотріб. Його закопують в землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підноеах з шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний.чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, що мали багато золота, й простягали руки до тих, які мали багато хліба.
Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лише рік дає тисячі зерен. А золотий мішок вік пролежить в землі і нічого не вродить.
Тож недарма хлібом і біллю зустрічає Русь своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Русь не відмовить вам, як не відмввить у хлібі сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичали… Ми позичаємо хліб на багатство.
Мама – найрідніша людина в житті кожної дитини. І, звичайно ж, для кожного його мама – найкраща.
Моя мама несхожа ні на кого. Вона дуже красива.
Та мамина зовнішня краса доповнюється й внутрішньою. Матуся завжди мене підтримує, вислуховує й розуміє. Вона вміє пробачати, але в той же час і сама визнає, якщо часом не права. Я знаю. Що вона завжди вірить у мене і пишається мною. Це додає мені віри в себе.
Матуся – дуже розумна й обізнана в багатьох сферах. Я постійно дізнаюся багато цікавого від неї. Вона допомагає мені в навчанні, я завжди ділюся з нею своїми успіхами та маленькими невдачами. Цінуйте своїх мам,вони найкращі.