В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
vikailen
vikailen
06.12.2020 06:46 •  Українська мова

Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що всі подані речення є складнопідрядними з підрядними дії і ступеня. Накресліть схеми,
назвіть засоби зв'язку. Підкресліть вказівні слова.
1. Поза хатами тяглися виноградники на всі боки скільки можна було бачити оком (І.
Нечуй-Левицький). 2. І чим розвиненіший внутрішній світ тим духовно багатшою є й сама
людина (Р.Арцишевський). 3. А на плесі вода така темна ніби на чорному камені настояна
(М.Стельмах). 4. Скільки хвиль у бурхливому морі стільки співів у серці моїм (Леся
Українка). 5. Треба так звалити дерево щоб кряжиста дубина, гуркнувши на землю, не
зламала і не пошкодила інших дерев (В.Близнець). 6. Голос так дзвенить, плете шовки-
узори що серце завмира (А.Малишко). 7. Тарас був такий схвильований що йому аж
перехоплювало подих (В.Ткаченко).

Показать ответ
Ответ:
usually1
usually1
15.03.2022 03:43

День Незалежності є дуже важливим для кожного українця. Цей день є

не лише святом, коли ми одягаємо гарну вишиванку, робимо красиві фото,

але й часом, коли ми просто маємо згадати про минуле України, про те, що

відбувається у країні зараз, бо це є невід’ємною частиною нас самих. Адже,

незважаючи на усі перешкоди на шляху до суверенітету, ми й наші предки

змогли зберегти нашу мову, культуру, звичаї і, звичайно, прагнення до

свободи, яке наче передається українцям з покоління в покоління.

Для мене незалежність – це,

насамперед, можливість говорити те, що

ти думаєш, і мати свою думку. Може іноді

трохи неправильну, але все ж могти

будь-де і будь-кому її висловити. Але ні в

якому разі не можна плутати свободу із

вседозволеністю. Адже незалежність –

це перш за все відповідальність за власні

дії.

Чи справді бути незалежним так

легко? Я вважаю, що ні, бо за справжню

незалежність треба боротися, працюючи

над собою щодня. Впродовж віків багато

хто намагався обмежити нашу свободу,

але ми повинні залишатись незламними,

як і наша вільна і незалежна держава.

0,0(0 оценок)
Ответ:
жазира22
жазира22
30.08.2020 10:31

Пригода на острові

Ми відпочивали на цьому острові третій день. Чекаючи то­вариша, який подався в село закупити продуктів, я оглядав усе довкола.

Згодом побачив, як від берега рушив човен. У ньому сиділо троє засмаглих парубійків.

Скупавшись і перевіривши снасті, я пішов через острівець на протилежний берег. Раптом почув дивний звук. Повернув­шись, побачив у розкуйовдженому гіллі куща собаку. Він ле­жав і здавався повністю безпорадним: лапи безвільно відкину­ті вбік, морда - на зів'ялому листі. Собака не поворухнувся, тільки повільно повів запаленим оком, що виражало біль і тугу. Очевидно, хворий чи поранений. Як же пес опинився на острові? Невже його привезли хлопці, які нещодавно приста­вали до острова на човні? Знайшовши неподалік бляшанку, я набрав води і спробував напоїти тварину. Собака намагався ковтнути рятівну вологу.

- Де ти взяв цього пса? - почувся голос товариша.

І в цю мить собака загарчав, ледве підвівся і встав на чоти­ри лапи. Я не міг повірити своїм очам: невже тварина, яка ледь переводила подих, звелась і навіть силкується захистити мене?

Я розповів про човен, що причалював до берега, яким, ма­буть, і підкинули пса.

Ми оглянули собаку. На боці суцільна рана, шерсть обліз­ла, шкіра подекуди відвисла. Не можна було без душевного болю дивитися на нещасну тварину.

Ми енергійно взялися його лікувати. Спершу промили рану водою, змиваючи налиплий пісок, потім обережно обробили йодом, присипали стрептоцидом і перев'язали моєю сороч­кою.

Довірившись нам, собака стояв сумирно, лише іноді сіпав­ся від болю, щулив тремтячі вуха, мружив очі.

Я відчував, як у ці хвилини сповнююсь співчуттям, співпе­реживанням, - дарма що ми лікували тварину, а не людину.

Ми спорудили з листя курінь і сховали собаку від пекучого літнього сонця, пригадали цікаві мисливські пригоди, уявля­ли, як восени підемо з ним на полювання.

Раптом почулося хрипкувате пострілювання мотора. Зо­всім неподалік до берега пристав човен, який я одразу впі­знав. Із нього вийшла дівчина.

-        Альбатрос! - озвалася вона.

Собака, що досі непорушно сидів коло намету, моторно звівся і з хворобливою грацією пораненої тварини побіг назу­стріч. Дівчина опустилася навколішки і погладила пса поміж вухами.

-        Це ваш собака? - запитав я непривітно. - Що з ним ста­
лося?

Дівчина ніяково розповіла, що це собака товариша і що тварина мало не обварилася, коли випадково перевернувся казан з рибальською юшкою... А на наш докір, що не допо­могли гончакові, пояснила, що ніхто не знав, як це зробити.

—      То ви привезли його здихати на острів? - різко перервав
дівчину мій товариш. - Курс лікування ще не закінчено, до
побачення.

Дівчина, гнівно глянувши на нас, круто розвернулася, пішла геть. Собака спробував кинутися навздогін, та товариш міцно тримав його за ремінь, заспокоюючи. Коли човен від­далився, товариш відпустив ремінь. Собака підбіг до води і тужливо заскімлив, дивлячись на протилежний берег Дніпра, де на узліссі біліли намети молодіжного табору.

—      Від нього відреклись, а він не здатен осягнути людської
жорстокості, відплачує за неї незрадливою любов'ю. Вірність! -
сумно сказав товариш.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота