Спишіть речення, ставлячи розділові знаки між компонентами складного речення. Накресліть схеми речень, підкреслити граматичні основи.
1. Острах що він під час блукання загубить свою мрію що вона загине ніким не спізнана охоплював його і стиснувши тремтячі руки він заплющував очі.
2. Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби неквапливому розміреному ритмі а насправді спішать спішать щоб устигнути щоб із вирощеного ні зернини не втратити бо ж відомо нива раз на рік родить.
3. Тим часом підкотила чергова хвиля він був певен що встигне відскочити але бризки злетіли цього разу особливо високо й холодний водоспад омив Твердовського з голови до п’ят.
4. Дика груша облита білим молоком і в тому пахучому білому молоці що стиха піниться бджоли неначе киплять неначе варяться зі струнним оксамитовим гудінням.

   Скласти діалог-розпитування, пов'язаний із життєвим досвідом пропоную так:
- Привіт, Оленко. Чого ти така сумна?
- Привіт, Мар'яно. Та в мене мама захворіла на грип, та й отримала ускладнення.
- Нічого собі, співчуваю. В мене колись була така сама історія. Після грипу я отримала запалення легень.
- Справді? І тобі вдалось вилікуватись?
- Як бачиш, стою перед тобою жива-здорова.
- А ти лежала в лікарні?
- Так, в нашій обласній інфекційній лікарні.
- І довго ти там перебувала?
- Так, досить довго. Близько двох тижнів.
- А чи висока в тебе була температура?
- Близько сорока.
- Нічого собі, в мами лишень до тридцяти восьмі піднімається. Може, обійдеться.
- Звичайно! Варто вірити, що все буде добре! Передавай мамі привіт, нехай одужує.
- Дякую тобі за підтримку. Можу я тобі подзвонити, якщо в мене виникнути питання щодо реабілітації?
- Звичайно, завжди до твоїх послуг! Щасти!

Ліс (називний відмінок.).Він зачаровує оксамитовим килимом (орудний відмінок) моху (родовий відмінок),прозорістю (орудний) і незворушністю (орудний) повітря (родовий), неповторною красою. (орудний) Струнка береза (називний) у своєму одвічному сріблі (місцевий відмінок) вітально змахує шовковою хустиною (орудний), сосна (називний) спроквола погойдує міцним  гіллям (орудний).А плакуча верба (називний) водограйно струменить зеленою косою (орудний).Вона немов просить з радістю (орудний) і печаллю (орудний), гостинністю ((орудний)) і лагідністю (орудний), явленою в мінливому шелесткому поклоні (місцевий) :зайди у тінь (називний) мою, спочинь!