Спишіть речення, ставляючи дієслова в минулому часі й завершуючи його. 1. Роси щедро (накрити) траву, і...
2. В гаю (збудити) сонце солов'ї, і...
3. (Проснутися) ліс, і...
4. (Помережити) весна галяви лісу, ...
5. А ліс (стогнати) і (кланятися) землі, гілля (хитати) листяні жалі, і...
6. Кульбаби (зажовтіти) килимком, молочаї - весняним молочком, а...
7. Всю ніч (співати) цвіркуни і ( падати) місяць і конюшину, і...
почався - простий присудок, виражений дієсловом дійсного мин. ч., док. виду.
У 2 реченні хлопчик - простий підмет, виражений іменником у Н. в. одн. чол. р.;
вирішив стрибнути - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом стрибнути.
У 3 реченні погода - простий підмент, виражений іменником у Н. в. одн. ж. р.;
була чудова - складений іменний присудок, виражений неповнозначною дісєлівною зв'язкою бути в минулому часі.
Власні приклади речень:
1. Речення з простим присудком:
а) Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) (простий присудок виражений інфінітивом на позначення початку дії);
б) Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (простий присудок виражений наказовим на позначення обов'язкової, але часто небажаної дії)
Простий присудок може бути ускладненим:
- А він дивиться не надивиться;
- Сідай покуримо;
- А він візьми й прийди;
- А він підскочив і ну кричати.
Це вже ми передали куті меду (передали куті меду - ускладнений простий присудок, виражений фразеологізмом передати куті меду).
2. Речення зі складеним дієслівним присудком:
а) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар) ( стали накочуватися - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом + інфінітив);
б) Чи маєте ви право мене допитувати? (маєте право допитувати - складений дієслівний присудок, виражений сталим сполученням мати право + інфінітивом допитувати).
3. Речення зі складеним іменним присудком:
А) Молодість - то найкраща пора у житті ( Молодість - підмет, то найкраща пора року - склад. ім. прис.). Тут опущена дієслівна зв'язка бути (у теп. часі - є), тому роль зв'язки на себе взяла вказівна частка то).
Б) Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (Єсть народ - скл. ім. прис., виражений неповнозначною дієслівною зв'язкою бути у теперішньому часі має форму єсть.