. Спишіть речення, утворюючи заперечні чи неозначені займенники та що
ск,
531
ставлячи їх у потрібному відмінку. Укажіть відмінок займенника.
ЗРАЗОК. (Ні, хто, в) права не питаю, — ні в кого права не
питаю.
-0
1. Від усієї картини віє (що, -сь) пісенним (О. Довженко).
2. О краю рідний!.. Твою красу (ні, що, 3) я не зрівняю (В. Со-
сюра). 3. (Ні, хто, 3) буде поплакати, ні поговорити (Т. Шев-
ченко). 4. У нас склалася особлива дружба, яка не допускала
(будь-, які) секретів один від одного (Ю. Збанацький). 5. Дуже
погана людина, яка (ні, чого) не знає і не намагається (що,
-небудь) узнати (Платон). 6. Тільки той не помиляється, хто
(ні, до, чого) не торкається (Нар. творчість).
JI. Виділене слово запишіть фонетичною транскрипцією. Назвіть букви, вимов-
те звуки.
На серці стихають негоди, на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями.
Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя.
І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці.
Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, заглядав у вікна.
Дідова оселя снігом прикрита; мороз малі віконця позамуровував; двері замело, забило.
Там люди сновигають; там чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами; там молодиці сваряться через тин.
Дощу не було, — тільки десь сонце заховалося, небо сірими хмарами обмазалось.
Кругом неї обсипано було квітками, натрушено травою; повна фартушина того польового добра розстилалась на колінах.
Одначе робота ця забрала не всі її думки: дівчина стиха співала.
Після того — не пізнати Чіпки: з лиця спала давня туга, очима не виглядав смуток; став він веселіший, привітніший; іноді можна було й пісню почути від його.
З жінкою Грицько жив мирно, люб'язно: ні лайки, ні сварки не чула їх простора, весела хата.
Незабаром прийшов приказ розходитись: бариня з дороги спочивати хочуть!
Позносили й супротивні хатки, насадили перед двором високих та тонких тополь.
Ціле чорне подвір'я каретами, колясами та повозками заставлено; під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери у хвильки, у трилисника, або в джгута; у стайні хрумають коні смачне степове сіно.
Під ногами страховища двигтіла земля, дикі заводи реву розлягались по околиці.
Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову; тут молода молодиця з дитиною на руках голосить на весь майдан.
От і старі діди посхиляли голови; от брати розмовляють, понурившись.
Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу.
Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла.
Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші; бажала й Явдоха того самого.
(П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні).
Сотники знали, що коли Наливайко починає про гречану кашу й овес, то щось має бути: або ж похід, або ж бій (М. Вінграновський). 2. Сонце уже стояло в полудні і припікало так, що, поки вийшли за вал у поле, добряче впріли і потомилися (В.Шевчук). 3. Концерти неначебто втихомирювали його, і що могутніше гули інструменти, що могутніше шаленів оркестр, то спокійнішим ставав Данько (І.Сенченко). 4. Мені, мабуть, не докучить нагадувати, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський). 5. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко (М. Коцюбинський).