Спишіть речення, виділяючи відокремлені означення комами, де це потрібно, (підкресліть їх хвилястою), а над означуваним словом надпишіть «ОС»; поясніть

письмово, користуючись підручником, за якими правилами вони відокремлюються чи ні

(до кожного речення приєднайте потрібне правило).

1. Назар – молодий хлопець гарний стрункий в очах ще є щось дитяче. 2.

Осяяні сонцем квітки розтулюють повіки. 3. Рука засмагла від роботи нам

сіє благодатний мир. 4. Вона стояла з веслом сувора і красива і дивилася

вперед поверх нас. 5.Чарівне плесо незриме віє духом трав’яним. 6. Тихим

сумом закуті коло сіл стоять тополі. 7. Скроплений живлющою

росою росток пробився на безмежжі нив. 8. Зорі сплять на

холодних морозом зв’ялених травах. 9. Біжать засіяні золотом поля.​

Объяснение:

Чергування о — j,e — і відбудеться

Чергування о — і, е- і не відбувається

У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):

1) при словозміні:

а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь

— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені

— осінню, у великому —у великім;

б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів

— слово, сіл — село,-

в) батьків — батькового, батькова: братів

— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;

г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;

д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;

е) бійся — боюся, стій — стояти;

ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши

— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;

2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо

Кожен з нас залишається відповідальним за свої вчинки. Хтось обирає злочинний шлях, а хтось впевнено прямує до успіху. На мою думку, саме тому ніколи не можна приховувати чиїсь злочини. Такий вчинок - вибір самої людини, яка повинна була подумати про наслідки, перш ніж робити щось погане.                                                                                                                          Ми - творці власних доль. І якщо ми починаємо приховувати злочин, то й самі стаємо злочинцями. Уявімо, що ми бачили, як людина вкрала планшет у дитини. Ми знаємо, хто злочинець, але мовчимо, покриваємо його. Це неправильно, адже чинити треба завжди чесно та справедливо, а злодюга має бути покараний.

Объяснение: