Спишіть речення, знявши риски. В останньому реченні підкресліть члени речення 1. Пливе оба/біч шляху жовта і червона пшениця і аж на горбку зупиняється біля озерця рожевого маку. 2. Біжить стежка по/над ставком, пахне смільними молодими бруньками. 3. Дмитро встав з/за столу і підійшов до скрині. 4. Несамохіть оглянешся, чи не причаїлася десь по/близу людська доля. 5. Походив трохи по/лісу, дослухаючись до без/конечних шерехів листу й трави, помахом руки сполохав ви/вірку, що, не/наче глечик, примостилась до срібно/корої берези (За творами М. Стельмаха). Cпишите и скиньте фото как вы написали!
Природа - наш дім. Усе, що нас оточує і ми, є частиною природи.
Ми живемо серед природи. Тому вона – наш дім. Від неї залежить наше здоров’я та стан. Як ми дбаємо про свою оселю, так повинні дбати про природу. Засмічене довкілля, неконтрольована вирубка лісів, спричинені пожежі, відсутність очисних споруд та багато інших чинників погано впливають на неї, а значить і на людину.
Тому завдання для усіх та кожного – любити та берегти природу. Вона наш дім.
На мою думку, природа – це наш дім.
По-перше, ми живемо серед природи. Вона всюди оточує нас. Тільки на нашій планеті існує життя. По-друге, людина як жива істота теж є частиною природи. По-третє, ми тісно пов’язані з нею, наприклад, рослини дають нам кисень для дихання. Від стану довкілля залежить не тільки здоров'я, а й життя.
Ось тому, як ми дбаємо про оселю, так повинні дбати про природу.
Чарівне Закарпаття милує неповторними краєвидами, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. Одним із найвидатніших місць області є справжній замок Паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
Дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, оточеного полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. Говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в X ст., які проживали тут. Першим володарем міцної фортеці став князь Федір Корятович, який перетворив її у свою резиденцію. Він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. Навколо споруди ростуть зелені дерева. Вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
Споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. Замок оточений глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. Передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. Багато людей приходять побувати там, подивитись на Мукачеве з висоти.
Сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. Я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
Мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів Середньовіччя. Я горджуся тим, що завдяки Паланку про наше Закарпаття говорять навіть за кордом. Тому цінуймо та зберігаймо його!