Спишіть, розкриваючи дужки. А за вікном щасливі люди про (те), що є, і те, що буде, поміж собою гомонять (В. Сосюра). 2. Про (те) час не ждав (Д. Міщенко). 3. Як (би) ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. 4. І знову думать заходивсь про (те) таки, що й перше думав. 5. Як (би) ви знали, паничі, як люди плачуть, живучи (Т. Шевченко). 6. Про (те) в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але й уся історія духовного життя народу (К. Ушинський).
Складіть по два речення про Великдень із: щоб - що б
зате- за те
Народні художні промисли в Україні є невід’ємною складовою української культури, вони увібрали в себе риси, притаманні окремим етнографічним регіонам країни. З покоління в покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки природних матеріалів
Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів – килимарниці, вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по дереву, кістці та рогу, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, золотарі-ювеліри, ковалі, майстри лозоплетіння і художньої обробки шкіри та багатьох інших професій – створювали речі, необхідні людям у побуті. Кращі з них ми називаємо тепер творами народного мистецтва.
У ряді населених пунктів (Опішня, Решетилівка, Косів, Богуслав, Гавареччина, Петриківка, Діхтярі, Глиняни, Клембівка та інші) існували школи традиційного народного мистецтва.
До 1960 р. народні промисли були зосереджені у кооперативних артілях, згодом реорганізованих у державні фабрики художніх виробів. Багато з них із 1968 р. увійшли у виробничо-художні об’єднання.
Під впливом кліматичних, природних умов, особливостей побуту українців, властивостей місцевої сировини та історичних чинників у кожному етнографічному регіоні України виробляли локальні предмети художньої образності, орнаментики, формотворення.
(надеюсь что хорошо)
1.За лісом широкі поля лагідно і поволі спускалися вниз,і віз усе котився вузькою,невиїждженою дорогою,що бігла кривулькою озиминою до села.
2.Коло хати,що стояла в саду,росли квіти, проте за хатою розкинувся город з рівною грядкою моркви,густою картоплею,та високими соняшниками
3.Мова-то цілюще народне джерело,і хто не пропаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. [ ]-то[...],(і...)(той)
4.Збоку стояв командир загону,котрий брав участь у боях під Києвом.
Юнак врятував дівчину від акули, з якою пізніше познайомився.
Объяснение: