Спишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть
відокремлені обставини, позначте слово, від якого вони залежать.
1. Позаду залишився Рубікон перейшовши який Цезар почав війну з
сенатом. 2. Натомившися спить дочка його рідна у світі єдина (І. Нехода).
3. Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її. 4. Десь за ланами гомонів
затихаючи грім (С. Васильченко). 5. Не довго думаючи я пориваюсь до двору
(П. Колесник). 6. Він наближався й кинувши гострий погляд з-під навислих
рудих брів підносив над землею кийок... (В. Підмогильний). 7. Вам буде
оголошено завдання не виконавши яке не потрапите на наступний етап.
8. Треба діяти і не зволікаючи (О. Довженко). 9. Іван з жахом побачив як
виткнувшись з-за галузок зат рясли головами бородаті цапи (М. Коцюбинський).
10. Не піймавши на крадіжці не кажи що злодій (Нар. творчість). 11. А пісня
наростаючи плила над берегом (О. Гончар). 12. Вас одразу можна впізнати і не
бувши ворожкою (С. Васильченко). 13. Говорити не думаючи все одно що
стріляти не цілячись (Нар. творчість). 14. Бійці сиділи задумавшись
(О. Гончар).

Ну ты сказанул! напиши сочинение из нескольких частей. 1) я думаю, через 20 лет многое изменится (напиши, как ты думаешь, что может измениться через 20 лет) 2) я думаю, я тоже поменяюсь. у меня изменится поведение, я стану взрослым. я буду по другому реагировать на разные ситуации ( пример, как ты реагируешь на что то сейчас и как будешь реагировать на то же самое через 20 лет. также изменится мой стиль (напиши, как ты одеваешься сейчас и как будешь одеваться через 20 лет) 3) много чего предсказать я точно не могу сказать, что именно во мне но я изложил всё, что думаю по этому поводу как то вроде больше ничего. на каждый пункт пиши побольше и !

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.