Спишіть текст, розставляючи розділові знаки. Випишіть з тексту складне безсполучникове речення. Виконайте синтаксичний розбір, накресліть схему. Серце калатає душа розмикається вона має ввібрати слова. в себе ці радісні Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба створюючи нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою і янголята... Різдвяна казка! тебе поперед шугають Певна річ наша земля зберігає інформацію яку чужинці-заволоки ніколи не вичитають ані зі снігів ані з марева ані з розлитих у повітрі щедрівок. І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів що воліли б хоч померти на рідній землі. Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не фіксуючи космічних променів які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі такі імпульсі відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.
Мій тато високий й спортивний. Він має чорне, як вуголь кудряве волосся, а очі його так і блищать ізумрудним сяйвом. Тонкі губи, гострий ніс й густі брови - все вказує на його серйозність. Мама невеликого зросту. Волосся у неї, як вогонь, руде-руде. А добрі сірі очі пронизують ніжністю й ласкою. Пухлі губи бантиком й веснянки роблять її дуже милою. Моя старша сестра вся в батька! Довге чорне волосся сягає її тонкої й тендітної талії. Від одного погляду зелених очей всі просто падають з ніг. Але веснянки на її щічках й на гостренькому носику та губи мамині. Брат доволі-таки високий. Він має добрі карі очі, коротке каштанове волосся й тонкі губи. Брат широкоплечий, грізний, але в душі добрий-добрий. Наша бабуся теж невеличка й повненька жіночка. Її сіде й м'яке, мов бабине літо, волосся вказує на довгі роки життя. Сірі очі, зморшки, а мила усмішка заставляє танути як сніг усіх, хто її побачить. Мій найкращий друг середнього зросту. Має пряме блондинисте волосся, пухлі губи й карі очі. Родимка під його оком робить його елегантним й порядним, але насправді, він дуже кумедний і веселий