І. Спишіть текст, ставлячи дієприкметникові звороти перед озна- чуваними словами. Доберіть до тексту заголовок. Я змалку люблю ліс, його нетрі, сповнені сторожкої тиші. Наш хутір розкинувся над балкою, порослою столітнім пралісом. У таврійських степах, випалених суховіями, дерев мало. Тож цей праліс, названий Степовою Дібровою, здається справжньою оазою. Скільки таємниць, сповнених мрійливої ніжності, нашептав мені він. На галявинах, порослих різно- трав'ям, мати збирала звіробій, ведмежі вушка, материнку. Ліс, сповнений сонця і пташиного співу, оберігає спокій землі (За Л. Тендюком).
II. Поясніть значення виділених слів, користуючись тлумачний слов- ником.

Объяснение:

На шкільній перерві я сиділа та слухала музику у навушниках. Побачивши це й зацікавившись, до мене підійшла Катруся.

— Привіт, – привіталася вона.

— Привіт, – відповіла я, знявши навушники.

— Можна поцікавитися, який стиль у музиці ти полюбляєш найбільше? – запитала Катруся.

— У мене немає найулюбленішого стилю у музиці. Я слухаю все, що мені до вподоби, починаючи від класичної музики та закінчуючи рок-музикою дев’яностих років, – відповіла я.

— А як ти відносишся до сучасної поп-музики? – знов запитала Катря.

— Я не дуже люблю сучасну поп-музику, бо вважаю, що в ній замало талановитих виконавців, – пояснила я.

Почувши мої слова, Катруся здивувалася.

— Я з тобою не згодна, – заперечила вона. – Вважаю, що талановиті люди є завжди, у кожному часі, в кожному музичному напрямку.

— Так, але більшість талановитих людей просто не помічають, тому що зараз помічають лише тих, хто робить все однотипно та співає про те, що хочуть почути.

У відповідь на мої слова Катря схвально кивнула.

— Тут я з тобою згодна, – сказала вона. – Якщо хочеш, то я можу скинути тобі у соціальну мережу деякі пісні, які часто слухаю я.

Мені сподобалася Катрусина пропозиція.

— Так, мені було б цікаво дізнатися про твої музичні вподобання, – відповіла я їй.

Тут пролунав дзвінок на урок, і ми сіли по своїх місцях.

Одного разу мені приснився сон. Сон про мій випускний. Випускний це особливий день для кожної людини. Для мене він почався з гарячої чашки чаю. Я лежала в ліжку з закритими очима і думала.Думала про те, що це все,це останній день в школі. В мене були протилежні емоції.З одного боку я рада що закінчую школу,що почнеться доросле життя,але з інакшого,я розумію,що буду сумувати за школою,за вчителями,за однокласниками,які за стільки років стали мені як рідні.
Сьогодні в дворі школи зібралось дуже багато людей.Серед них діти,для яких закінчився перший рік в школі,вчителі,випускники та їх батьки,які переживають за своїх дітей,переживають через те,що розуміють,що їхні діти виросли,що вони вже не ті маленькі дітки яких вони вели за руку в перший клас.

Випускники сьогодні дуже нарядні.Дівчата з чудовими зачісками та в красивих сукнях та на високих підборах,та хлопці в класичних костюмах.
Остання промова директора школи,танець доньки з батьком та сина з матір"ю.І ось останній дзоник,він сповістив нас,що закінчився важливий для кожного з нас етап життя.