Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки. підкресліть однорідні члени речення.1. всього доволі: зелені, й небес, і мрій, і весен, і земних чудес, і чесного неспокою, і болю дала мені ти на добро і долю.2. священність хліба матері, й землі, і честь сестри, і незрадливість брата, могутність духу що здолав жалі, яка тепер людино ти багата! 3. і синь дощу, і непохитність грому, і сік землі, і досвітків огні, і диво рук – усе зіллється в ньому, маленькому могутньому зерні.
Патріотизм – досить цікаве для вивчення явище. Говорячи простими словами, патріотизм означає любов до своєї батьківщини, до своєї країни з боку людини і її внутрішня згода в деяких випадках визнати інтереси країни вище своїх власних інтересів. Не варто плутати патріотизм з націоналізмом, який визнає найвищою цінністю не країну в її різноманітті, в тому числі і національному, а націю.
У сучасному світі існує дуже багато модних явищ і течій. Якщо говорити про Україну, то треба визнати, що найбільш модними тут є скоріше одяг б життя або суспільний статус, а не патріотизм. Серед українців досить багато людей, які бажають нашій країні добра, але це бажання небезкорисливо, адже всі ці люди вважають, що в хорошій країні і їм самим буде добре. Причиною такої ситуації є вплив на Україну західноєвропейських країн і того життя, який панує там. Згідно західноєвропейської ідеї, найголовнішою цінністю вважається людина й її благо, а країна створена для того, щоб це благо людині забезпечувати. З цього виникає ідея про те, що людина не повинна відмовлятися від власних благ та інтересів в ім’я країни, адже це країна створена для її обслуговування, а не вона створена для обслуговування країни. Тому ні про який реальний патріотизм і його моду в Україні не може бути й мови. У той же час, якщо поглянути на держави, які знаходяться на схід України на карті світу, можна помітити, що там патріотизм дійсно більш популярний. Україна знаходиться між двома великими центрами впливу – західна Європа і Росія, кожен з цих центрів впливу нав’язує нашій країні певні ідеї, в тому числі присутність патріотизму з боку Росії або відсутність патріотизму з боку країн західної Європи.
Мова є найбільшим, найціннішим надбанням як людського суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. За до мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам. Немає і не може бути мови без суспільства, без народу, який є її творцем. Також немає і не може бути суспільства без мови. Мова є характерною ознакою сучасної нації. Коли мова перестає виконувати свою основну функцію - бути засобом спілкування і мислення, вона стає мертвою, не розвивається і не вдосконалюється. Розвиток мови тісно пов'язаний з розвитком суспільства. Як живий організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних та політичних умов. Відмирають одні слова, а замість них виникають нові, старіють іноді морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючись перед новими, що більше відповідають вимогам часу.
Понад 3 тисячі мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Рідною мовою української нації є українська мова. Поняття рідної мови невіддільне від думки про рідний край, батьківську хату, материнське тепло. Рідна мова є одним із важливих засобів формування патріотичних почуттів, гордості за свій народ; вона є виявом його національної культури. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. Піклування про рідну мову, любов і повага до неї мають бути в центрі уваги кожної нації.
Українська мова формувалася на основі середньонаддніпрянських говорів, які раніше від інших і ширше закріплювалися в художніх творах і науковій літературі.
Українська мова, єдина для всієї української нації, є найважливішою формою національної культури. Вона й нині є важливим засобом її відродження.
Багато відомих людей відзначали велич і красу української мови. В. Сухомлинський так характеризує українську мову: "Надзвичайна мова наша є таємницею. В ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла".
Українська мова постійно розвивається і збагачується. Людське суспільство ніколи не буває байдужим до мови. Воно виробляє мовний еталон - досконалу літературну мову. Щоб досягти цього еталону, треба дбати про високу культуру мови у повсякденній мовній практиці.
Мова регулює стосунки між людьми, впливає на них. Це виявляється в мовленні, коли виникають певні обставини спілкування. Щоб мовці розуміли один одного, їхнє мовлення повинно бути якісним. Отже, наша культура мовлення залежить від змісту й послідовності, точності й доречності висловлювання, багатства словника, досконалого володіння умінням поєднувати слова в реченні, будувати різноманітні структури, активно застосовувати норми літературної мови. Тому найголовнішими ознаками культури мовлення є змістовність, послідовність, правильність, точність, багатство, доречність, виразність.
Отже, щоб говорити правильно, треба добре знати усі розділи української мови.