Слони - одні з найдавніших істот у нашому світі. Великі, недосяжні тварини, вони являють безпеку оточуючому світу. Через їх некомбіновані дії, вони свідомо чи ні шкодять рослинам, тваринам і навіть людям.
Чи доводилося мені зустрічати слонів? Звичайно ж, ні! Тому что я живу в країні, в якій не великий екзотичний вибір улюбленців та тварин: ссавці, деякі хижаки та гризуни. Але слонів я ще ніколи не бачив, відпочиваючи у інших країнах, я не обираю жаркі й небезпечні, як Австралія або Мексика.
У сучасному житті людини, ми бачимо незвичайних звірів тільки на картинках, по телевізору, в інтернеті й в інших інформаційних джерелах. Бачити таких звірів і при цьому залишитися живим - добре, але це не говорить про те, що усі залишаться живими.
На мою думку, тварин, які, як ніхто інчий, загрожують життю будь-якої людини, краще бачити не у реальному житті, а в інформаційних джерелах.
Людина повинна берегти своє життя, адже це найвеличніший скарб, який не можна купити або продати.
Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей чи безсоромно вкрав зі столиків відкритих кав’ярень. Дівчата на вулицях притримують свої легкі сукні, затуляють обличчя від пилу. І чим дужчий вітер, тим ближче дощ.
Потім десь удалечині чується перший рокіт грому. Люди поспішають ховатися у приміщення. Навіть птахи завмирають на деревах. Повітря стає все важчим. А за кілька хвилин уже видно тонкий струмок яскравої блискавки, що розколює темне небо. Гримить грім – усе ближче й ближче. Наступна іскра блискавки сполохує вже зовсім поруч – і чується тріск у електричних проводах, що висять над вулицею.
С першими краплями дощу напруга в повітрі спадає, стає легко дихати, віє прохолодою і свіжістю. Навкруги розтікається приємний аромат мокрої землі. Гримить усе частіше й ближче, і вулиці пустіють… Зараз почне свій дикий танок неприборкана стихія.
Слони - одні з найдавніших істот у нашому світі. Великі, недосяжні тварини, вони являють безпеку оточуючому світу. Через їх некомбіновані дії, вони свідомо чи ні шкодять рослинам, тваринам і навіть людям.
Чи доводилося мені зустрічати слонів? Звичайно ж, ні! Тому что я живу в країні, в якій не великий екзотичний вибір улюбленців та тварин: ссавці, деякі хижаки та гризуни. Але слонів я ще ніколи не бачив, відпочиваючи у інших країнах, я не обираю жаркі й небезпечні, як Австралія або Мексика.
У сучасному житті людини, ми бачимо незвичайних звірів тільки на картинках, по телевізору, в інтернеті й в інших інформаційних джерелах. Бачити таких звірів і при цьому залишитися живим - добре, але це не говорить про те, що усі залишаться живими.
На мою думку, тварин, які, як ніхто інчий, загрожують життю будь-якої людини, краще бачити не у реальному житті, а в інформаційних джерелах.
Людина повинна берегти своє життя, адже це найвеличніший скарб, який не можна купити або продати.
Перед грозою»
Наближення грози відчувається заздалегідь.
Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей чи безсоромно вкрав зі столиків відкритих кав’ярень. Дівчата на вулицях притримують свої легкі сукні, затуляють обличчя від пилу. І чим дужчий вітер, тим ближче дощ.
Потім десь удалечині чується перший рокіт грому. Люди поспішають ховатися у приміщення. Навіть птахи завмирають на деревах. Повітря стає все важчим. А за кілька хвилин уже видно тонкий струмок яскравої блискавки, що розколює темне небо. Гримить грім – усе ближче й ближче. Наступна іскра блискавки сполохує вже зовсім поруч – і чується тріск у електричних проводах, що висять над вулицею.
С першими краплями дощу напруга в повітрі спадає, стає легко дихати, віє прохолодою і свіжістю. Навкруги розтікається приємний аромат мокрої землі. Гримить усе частіше й ближче, і вулиці пустіють… Зараз почне свій дикий танок неприборкана стихія.