Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !
Сурядні речення:
Виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях.
Кидає віжки, зістрибує, і вже тріщить цупка стерня під чобітьми.
А хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке.
Тільки не гармату тягнуть за собою, а звичайну бочку-водовозку.
Підрядні речення:
Поглядом впився в оту одну, що стоїть поміж ними.
(О.Гончар. За мить щастя)
Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут.
В очереті справді натрапляють вони на таке багатство, якому й ціни не складеш у степу.
(О.Гончар. Залізний острів).