Музей Івана Гончара – легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911 – 1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей XVI – XX ст., а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.
1993 року в Києві створено державний Музей І.М. Гончара. Згодом він перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» (1999), а 2009 – здобув статус «національний», що розбудовується за дороговказами свого Засновника: надбання української культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні, віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації.
Напишу про мрію стати художником, вибач, якщо не те.
Я мрію стати професійним художником. Для здійснення цієї мрії потрібно багато терпіння та практики. Кожен день я малюю те, що мені сподобається. Навколо така гарна погода, стільки різних людей! Кожен має свої особливості та справи, мрії та думки. Мені подобається малювання тим, що я можу показати справжню душу людей. Я намагаюся чітко передавати риси обличчя, робити тінь та малювати фарбами. Мені кажуть, що іноді я малюю дуже незвичайні картини, але мені це подобається. Кожен вечір я шукаю те, що зможе мене надихнути на створення прекрасного.
Музей Івана Гончара – легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911 – 1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей XVI – XX ст., а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.
1993 року в Києві створено державний Музей І.М. Гончара. Згодом він перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» (1999), а 2009 – здобув статус «національний», що розбудовується за дороговказами свого Засновника: надбання української культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні, віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації.
Мені дуже сподобалось там!
Я мрію стати професійним художником. Для здійснення цієї мрії потрібно багато терпіння та практики. Кожен день я малюю те, що мені сподобається. Навколо така гарна погода, стільки різних людей! Кожен має свої особливості та справи, мрії та думки. Мені подобається малювання тим, що я можу показати справжню душу людей. Я намагаюся чітко передавати риси обличчя, робити тінь та малювати фарбами. Мені кажуть, що іноді я малюю дуже незвичайні картини, але мені це подобається. Кожен вечір я шукаю те, що зможе мене надихнути на створення прекрасного.