Удосконалюючи себе, роблю кращим і цей світ. Удосконалення самого себе - це важливий крок для кожної людини. Людина повинна удосконалюватися, а тобото покращувати свої навички, чи наприклад змінити зовнішність. Але постає питання - що таке удосконалення? Удосконалення - це певне поліпшення, яке є корисним для настрою або поведінки. Отже як зробити світ кращим, за до самовдосконалення? Я думаю що потрібно почати зі свого "я", тобто характера. Характер не повинен бути: черствий, бездушний, грубий. Він повинен бути психологіно сформований. Людина зі стійким характером, більш краще сприймається в трудовому колективі. Наступний крок це фізичний розвиток. Щоденні вправи зміцнюють не тільки здоров'я але й дають впевненості у своїх силах. Тобто фізично розвиваючись, ми даємо приклад молоді, щоб вони дбали про своє здоров'я, та фізичний розвиток. Наступний етап духовний, про нього можна розповідати й розповідати. Тому можна сказати простіше духовний розвиток - це вчення. Цих знань можна набрати де тільки побажаєш наприклад: у бібліотеці читаючи книги, або знайти духовність у медитаціях. Людина удосконалюється протягом усього життя, навіть якщо вона вже колись, зробила помилку.
Дієслова в теперішньому і простому майбутньому часах (доконаного виду) однаково змінюються за особами й числами. За характером особових закінчень дієслова поділяються на першу, другу та архаїчну дієвідміни.
До І дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають є (на письмі — також є), а в 3-й особі множини — закінчення -уть (на письмі — також -ють): кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть; зуміє, зумієш, зуміємо, зумієте, зуміють.
До II дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають и, і (на письмі — ї), а в 3-й особі множини — закінчення -ать (на письмі — також -ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; склеїш, склеїть, склеїмо, склеїте, склеять.
В українській мові немає таких дієслів, що в якихось формах належали б до 1 дієвідміни, а в якихось — до II: якщо дієслово в будь-якій особовій формі має закінчення І дієвідміни, то й у всіх інших формах матиме звукову характеристику цієї дієвідміни; те саме стосується й дієслів II дієвідміни.
Отже, дієслова 1 та II дієвідмін на письмі мають такі особові закінчення: ЧислоОсоба1 дієвідмінаII дієвідмінаОднина1-а 2-а 3-я-у, -ю -еш, -єш -є, -є-У, -ю -иш, -їш -ить, -їтьМножина1-а 2-а 3-я-емо, -ємо -ете, -єте -уть, -ють-имо, -їмо -ите, -їте -ать, -ять
Удосконалення самого себе - це важливий крок для кожної людини. Людина повинна удосконалюватися, а тобото покращувати свої навички, чи наприклад змінити зовнішність. Але постає питання - що таке удосконалення?
Удосконалення - це певне поліпшення, яке є корисним для настрою або поведінки.
Отже як зробити світ кращим, за до самовдосконалення?
Я думаю що потрібно почати зі свого "я", тобто характера. Характер не повинен бути: черствий, бездушний, грубий. Він повинен бути
психологіно сформований. Людина зі стійким характером, більш краще сприймається в трудовому колективі.
Наступний крок це фізичний розвиток. Щоденні вправи зміцнюють не тільки здоров'я але й дають впевненості у своїх силах. Тобто фізично розвиваючись, ми даємо приклад молоді, щоб вони дбали про своє здоров'я, та фізичний розвиток. Наступний етап духовний, про нього можна розповідати й розповідати. Тому можна сказати простіше духовний розвиток - це вчення. Цих знань можна набрати де тільки побажаєш наприклад: у бібліотеці читаючи книги, або знайти духовність у медитаціях.
Людина удосконалюється протягом усього життя, навіть якщо вона вже колись, зробила помилку.
До І дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають є (на письмі — також є), а в 3-й особі множини — закінчення -уть (на письмі — також -ють): кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть; зуміє, зумієш, зуміємо, зумієте, зуміють.
До II дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають и, і (на письмі — ї), а в 3-й особі множини — закінчення -ать (на письмі — також -ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; склеїш, склеїть, склеїмо, склеїте, склеять.
В українській мові немає таких дієслів, що в якихось формах належали б до 1 дієвідміни, а в якихось — до II: якщо дієслово в будь-якій особовій формі має закінчення І дієвідміни, то й у всіх інших формах матиме звукову характеристику цієї дієвідміни; те саме стосується й дієслів II дієвідміни.
Отже, дієслова 1 та II дієвідмін на письмі мають такі особові закінчення:
ЧислоОсоба1 дієвідмінаII дієвідмінаОднина1-а 2-а 3-я-у, -ю -еш, -єш -є, -є-У, -ю -иш, -їш -ить, -їтьМножина1-а 2-а 3-я-емо, -ємо -ете, -єте -уть, -ють-имо, -їмо -ите, -їте -ать, -ять