Звертання – це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді – предмет, до якого звернена мова.
Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене).
У вимові перед звертанням паузи звичайно нема, є пауза тільки після нього, але на письмі звертання обов’язково виділяється з обох боків комами: Світи нам, день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля! (В.Сосюра.)
На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику – тоді наступне слово пишеться з великої букви: О слово рідне! Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. (П. Куліш.)
До звертання в реченні не можна поставити питання, але граматично (рід, число) воно може пов’язуватися з присудком. Тому, щоб не сплутати його з членами речення, треба мати на увазі ще й таке.
Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську академію.
У подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустелі просто неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
Майже весь другий том присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон.
Объяснение:
Звертання – це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді – предмет, до якого звернена мова.
Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене).
У вимові перед звертанням паузи звичайно нема, є пауза тільки після нього, але на письмі звертання обов’язково виділяється з обох боків комами: Світи нам, день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля! (В.Сосюра.)
На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику – тоді наступне слово пишеться з великої букви: О слово рідне! Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. (П. Куліш.)
До звертання в реченні не можна поставити питання, але граматично (рід, число) воно може пов’язуватися з присудком. Тому, щоб не сплутати його з членами речення, треба мати на увазі ще й таке.
Відповідь:
Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську академію.
У подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустелі просто неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
Майже весь другий том присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон.
Пояснення: