Ть будь-! 1 терміновоо складіть і запишіть діалог (12-14 реплік) - обговорення музичних новинок або комп'ютерних ігор із товаришем чи вчителем музики (інформатики). використайте вставні слова.
Потім знялися и полетіли за високі гори,за сіні моря та за бескрайні простори.Летіли вдень та вночі.Нарешті стомлені птахи прилетіли. Пташки тих країв були раді гостям.Вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках.На наступний день вони всі дружно будували гнізда для приїжджих гостей.Одні шукали хмиз,пух,піря та траву.Інші все це уважно складали.А після важкої роботи всі гралися та співали веселі пісні. Ось так швидко пройшла зима.Відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік.Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають.
Це було давно, був тоді страшний голод, люди не мали що їсти. Не було пшениці, щоб зробити хліба... Лежало маленьке зернятко посеред поля, і думало собі: "Яка гарна погода!" Але тут раптово завіяв сильний вітер, сховалося сонечко за сірі хмари, пішов дощ. Зернятко злякалося, адже воно таке легеньке та маленьке, що ж з ним буде? І от сильний вітер завіяв ще дужче, і маленьке зернятко впало під велику грудку землі. Воно так перелякалося, звало на до але ніхто йому не допоміг. Думало собі: "Тут я висохну, помру від нестачі води.." Але доля вирішила інакше, почав капати невеличкий дощик. Погода мінялася, так всі забули про те зернятко, ніхто не звертав увагу на велику купу землі, під якою воно лежало. Пройшло багато часу. Згодом зернятко почало проростати, так виросло багато пшениці. Уявляєте, з однієї зернини. Отже завдяки цьому, зерня врятувало людей від голоду.
Потім знялися и полетіли за високі гори,за сіні моря та за бескрайні простори.Летіли вдень та вночі.Нарешті стомлені
птахи прилетіли.
Пташки тих країв були раді гостям.Вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках.На наступний день вони
всі дружно будували гнізда для приїжджих гостей.Одні шукали хмиз,пух,піря та траву.Інші все це уважно складали.А після важкої роботи всі гралися та співали веселі пісні.
Ось так швидко пройшла зима.Відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік.Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають.
Лежало маленьке зернятко посеред поля, і думало собі: "Яка гарна погода!"
Але тут раптово завіяв сильний вітер, сховалося сонечко за сірі хмари, пішов дощ. Зернятко злякалося, адже воно таке легеньке та маленьке, що ж з ним буде? І от сильний вітер завіяв ще дужче, і маленьке зернятко впало під велику грудку землі. Воно так перелякалося, звало на до але ніхто йому не допоміг. Думало собі: "Тут я висохну, помру від нестачі води.." Але доля вирішила інакше, почав капати невеличкий дощик.
Погода мінялася, так всі забули про те зернятко, ніхто не звертав увагу на велику купу землі, під якою воно лежало. Пройшло багато часу.
Згодом зернятко почало проростати, так виросло багато пшениці. Уявляєте, з однієї зернини. Отже завдяки цьому, зерня врятувало людей від голоду.