Іменник гуляв по лісу і зустрів Прикметника і Дієслово: Дієслово каже: давай дружити? Іменник відповідає: навіщо? Прикметник: як це навіщо?! Щоб мати друзів. Іменник: навіщо мені друзі? Дієслово: бо в реченні ти будеш не один. Іменник: мені й одному не погано. Прикметник: ну як хочеш. От іде Іменник далі і непомітив як звалився в яму. Іменник: гей хто-небуть, до ть, будьласка! І йму на до прийшли Дієслово і Прикметник. Прикметник: до Іменник: так, витягніть мене звідси. І Прикметник з Дієсловом до меннику. З тих пір дружить Іменник з усіма частинами мови.
Дієслово каже: давай дружити?
Іменник відповідає: навіщо?
Прикметник: як це навіщо?! Щоб мати друзів.
Іменник: навіщо мені друзі?
Дієслово: бо в реченні ти будеш не один.
Іменник: мені й одному не погано.
Прикметник: ну як хочеш.
От іде Іменник далі і непомітив як звалився в яму.
Іменник: гей хто-небуть, до ть, будьласка!
І йму на до прийшли Дієслово і Прикметник.
Прикметник: до
Іменник: так, витягніть мене звідси.
І Прикметник з Дієсловом до меннику. З тих пір дружить Іменник з усіма частинами мови.