ть будь ласка
Відредагуйте резюме

Текст

Резюме
Страшка Івана Андрійовича
МІЙ АДРЕС: м. Луцьк, вул. Володимирська, 10/3, 0979797979

МЕТА: шукаю високооплачувану роботу, бажана зарплата – від 10 тис. грн в місяць
ДОСВІД РОБОТИ: 2018-2019 – кореспондент видання «Волинь Inkognita»
Написання статей про маловідомі історичні місця Волині
Журналістські розслідування
Серпень-Грудень 2019 – коректор видання «Чай на двох»
Редагування статтей
ОСВІТА: 2003-20014 НВК – №9 м. Луцьк
2014-2018 – Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, спеціальність – філолог, бакалавр української мови і літератури
ОСОБИСТІ ВІДОМОСТІ: 1997 року народження, дружина – Страшко Ірина Вікторівна,
1999 року народження
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ: я вільно володію трьома мовами. Посвідчення водія
категорії «В». Надаю перевагу активному відпочинку. Дуже люблю фотографувати. В школі грав на ударних інструментах.

28.10.19 Страшко І.

Наші предки залишили нам чудова спадщина у вигляді тисяч сортів і порід рослин і тварин. Кожен день ми п'ємо молоко корів, їмо хліб, зроблений з жита чи пшениці, одягаємося в одяг з волокон бавовни чи з вовни овець. Все наше життя найтіснішим чином пов'язане з продуктами, які дають нам царство тварин, рослин, грибів і мікроорганізмів, поставлені на службу людству. Ми звикли до того, що день у день нас оточують рослини, тварини, сонячне світло золотими струменями розливається навколо щоранку. Нам здається, що все це було, є і буде завжди. На луках завжди будуть лежати зеленим килимом трави, будуть цвісти квіти, зачаровуючи нас своїм ароматом, в лісах буде лунати спів птахів, морські хвилі з тихим шелестом будуть перекочувати прибережну гальку, морські глибини завжди будуть сповнені таємниць і загадок,а земні надра завжди будуть дарувати свої багатства, щоб нам було ясно,тепло і затишно жити. Ми думаємо так тому, що звикли отримувати все це і забуваємо, що дивовижний, а часом несподіваний світ, який оточує і приймає нас, схильний до безперервних змін, що гадана незмінність живої природи оманлива, як оманливе відчуття,ніби Сонце рухається по небосхилу навколо Землі...

Здрастуй! Мене звати Миколка.

Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав?

- Я з Одеси. А ти?

- А я з Костянтинівки .

- А в якій це області?

У Донецькій.

- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?

- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.

- От добре! Тобі сподобалося наше місто?

- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.

- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.

- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.

- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?

- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.

- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?

- Так, до вашої морської академії. Або до Маріуполя, де є її філіал.